Польща та Україна
У Лодзі діє виставка українського модернізму

Виставка розповідає про історію художників-модерністів та візуальних експериментів, за допомогою яких вони прагнули відновити культурну автономію України.

«В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» ‒ один із найповніших оглядів модерністського мистецтва України. Це своєрідний мандрівний проєкт, попередні версії якого вже були представлені у Відні, Мадриді та Лондоні. Нинішня виставка презентує оновлену добірку творів із трьох українських музеїв: Національного художнього музею, Музею театрального, музичного та кіномистецтва, Національного музею декоративного мистецтва. Ці твори представлені на виставці поруч з експонатами авангардних колекцій Музею мистецтв у Лодзі та кількох приватних колекцій.

Експозиція, представлена в мистецькому просторі ms² на вулиці Огродовій, 19, є першою настільки широкою презентацією українського модернізму в Польщі. Тут зібрано твори художників, імена яких нерідко залишалися на периферії історії мистецтва ХХ ст. Вони були надто «совєтські» для Заходу та надто «авангардні» для СРСР.  

Серед них – Олександра Екстер, Михайло Бойчук, Олександр Богомазов, Ель Лисицький, Казимир Малевич і Василь Єрмілов. Їхні роботи, створені в період становлення та втрати української державності, революцій, колективізації та сталінського терору, – це поєднання формальних пошуків і прагнення зберегти власну культурну ідентичність.

«Виставка відтворює поліфонію мистецьких напрямів та ідентичностей початку ХХ ст. Виставка розповідає про історію художників-модерністів та візуальних експериментів, за допомогою яких вони прагнули відновити культурну автономію України. Протягом століть територія України була розділена між різними імперіями, але періоди суверенітету в її історії сприяли розвитку виразної ідентичності, яку митці та письменники консолідували в національну свідомість у XIX ст. Такі складні історичні умови призвели до динамічного злиття українських, польських, російських, єврейських та інших елементів, формуючи яскраво виражений місцевий культурний профіль», ‒ розповіла одна з кураторок виставки Катерина Денисова.

«Модернізм в Україні розвивався на тлі Першої світової війни, розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, революцій 1917 р., здобуття незалежності Українською Народною Республікою в 1918‒1921 рр. та подальшого поглинання українських земель Радянським Союзом і Другою Польською Республікою. Однак попри такі політичні потрясіння, це був період справжнього розквіту української культури», ‒ стверджують організатори виставки.

Виставка діятиме в Музеї мистецтва в Лодзі до 1 лютого 2026 р.

Схожі публікації
Після рекордного минулого року, протягом якого музей Прадо відвідали 3,5 млн осіб, директор установи Мігель Фаломір заявив, що музей «не потребує ані одного відвідувача більше».
До пошукових робіт на Рівненщині долучаться науковці з Польщі та родичі загиблих, які передадуть ДНК для ідентифікації останків.
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.
Польський центр міжнародної допомоги разом із польською владою передали понад 560 електрогенераторів громадам у Київській та Вінницькій областях.
Місто та регіон продовжують жити: працюють магазини та установи, а волонтери та місцеві жителі намагаються підтримувати нормальне життя.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.