Польща і світ
Зникає польське «місто духів». «Тут був малий Радянський Союз»

«Пстронже підривають», – повідомляють поціновувачі малознаних місць. Про що йдеться? На території найбільшого в Польщі залишеного міста – важке обладнання. Понад 20 років тому тут ще проживали кільканадцять тисяч осіб. Сьогодні Пстронже називають польською Прип’яттю. Це «місто духів».

Інформацію про те, що на території колишнього радянського містечка тривають роботи зі знесення, підтверджує влада гміни Болеславець. Знесення розпочали декілька днів тому.

«Зараз розбирають колишній житловий будинок і один із технічних об’єктів. Але це військова територія, тому про деталі необхідно запитувати саме представників війська», – зазначає заступник війта гміни Болеславець Роман Яворський.

Про це ми хотіли запитати в Районному управлінні інфраструктури в Зеленій Гурі. Поставили запитання про причини розбирання й про майбутнє цієї території. Очікуємо на відповідь. Проте на профілі «Facebook» «Napromieniowani.pl» читаємо: «Головна причина – технічний стан, який створює ризик для водіїв, які проїжджають поряд. Однак найсильніше керує військовим підрозділом, до підпорядкування якого належить територія, той факт, що за залишені багатоповерхівки надалі треба сплачувати податки. Оскільки польське законодавство не розрізняє «залишені будівлі» чи «об’єкти для навчань спеціальних служб», оплати були чималими».

На Інтернет-сторінці «RZI» знаходиться оголошення про замовлення на будівельні роботи. Як читаємо в інформації: «Предмет замовлення – розбирання 4 будинків на території житлового мікрорайону, який знаходиться у Пстронже». Запланована дата завершення робіт – 30 листопада 2016 р.

Від розквіту до падіння
Пстронже – одне з польських «міст-примар». Ще на початку 90-х рр. ХХ ст. там проживало багато людей – кільканадцять тисяч осіб. Із 1945 р. – це були радянські солдати та їхні сім’ї. «Тут були магазини, кінотеатр, їдальні, лазні. Все було організоване таким чином, щоб забезпечити існування солдатів і їхніх сімей. Вихід за територію обмежувався до мінімуму, тому вся інфраструктура знаходилася на місці», – сказав у 2015 р. Кшиштоф Райчаковський із Музею кераміки в Болеславці. Діти під час занять могли користуватися шкільним басейном, а місцеві магазини були досконало оснащені. «Легницю називали «малою Москвою», а тут був «малий Радянський Союз», – згадував Здіслав Абрамович, якому Пстронже (колишній Страхув) вдалося побачити ще за часів розквіту.

Коли росіяни покинули місто, місцеві жителі навіть жалкували через їхню відсутність. Пстронже почало занепадати. Спочатку звідси вивезли все те, що вдалося. Один із шанувальників малознаних місць зауважував, що радянські багатоповерхівки максимально розграбували, сходи повалили, а стіни розбили. Сьогодні місто зруйноване. «Сюди входять як у пустелю», – стверджують очевидці. Територія належить війську. Тут знаходяться полігон і рештки будинків. Саме в них служби навчаються як діяти у випадку різних катастроф. Тепер «місто духів» зникає. Напевно, повністю.

Джерело: TVN24

Схожі публікації
Підвищення цін 1 липня 1980 р. спричинило хвилю протестів, яка поширилася з люблінського регіону на всю Польщу.
Сьогодні минає 100 років від часу запровадження перших польських номерних знаків на транспортних засобах.
Тут будуть представлені найважливіші польські історичні пам’ятки, які не експонувалися 50 років, а також ті, які ніколи не були в музейній експозиції. Загалом там буде виставлено понад 800 експонатів.
Освітній ролик «1941: війна двох тоталітарних режимів» українською та російською мовами з’явився вчора на каналі YouTube ІПН.  Публікація відеозапису цими мовами пов’язана з 81-ю річницею початку війни Німеччини проти СРСР.
18 травня 2022 р. минуло 30 років із дня підписання Договору про добросусідство, дружні відносини та співробітництво між Польщею та Україною.
В Музеї військово-повітряних сил у Дембліні на Люблінщині відкривається виставка «Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра – творці польсько-українського союзу 1920 року».
Рішення про привезення меча Петра Сагайдачного в Україну для експозиції з нагоди вшанування 400-річчя смерті українського гетьмана вже усно погодив міністр культури та національної спадщини Польщі.
«Чи такої Європи хотіли її батьки-засновники?» ‒ запитує Мішель Луйо.
Польща нам добре відома, як країна незвичних політичних експериментів. Ще з XVII-XVIII ст. вона палко захищала республіканську систему свободи всупереч поствестфальській Європі, що перетворювалася на володіння абсолютних монархів, аж до «Солідарності» у ХХ ст., унікального та успішного експерименту мирного повстання проти радянської імперії.