Німеччина, Франція та Велика Британія об’єднують зусилля на випадок, якщо Сполучені Штати припинять захищати європейських союзників від Росії.
У трикутнику між Лондоном, Парижем і Берліном інтенсивність і значення контактів давно не були такими суттєвими. У четвер канцлер Фрідріх Мерц підписав із прем’єр-міністром Кейром Стармером Кенсінгтонський трактат, тобто першу двосторонню стратегічну угоду між обома країнами. Тижнем раніше Еммануель Макрон прибув із державним візитом до Лондона, щоб уперше розпочати переговори про координацію ядерної доктрини між двома країнами. Цього тижня французького лідера прийме в Берліні німецький канцлер.
«Ми більше не можемо беззастережно покладатися на гарантії безпеки Сполучених Штатів. Якщо виявиться, що Америка припинить захищати Європу, ми повинні мати план Б», – повідомили Rzeczpospolita високопоставлені німецькі дипломатичні джерела.
Ще недавно в цьому контексті йшлося не про трикутник, а про чотирикутник із Польщею. Ще в травні Дональд Туск поїхав разом із Мерцем, Макроном і Стармером до Києва. Це був потужний знак солідарності чотирьох країн проти Росії. У столиці України до них приєднався через телефонний зв’язок Дональд Трамп разом із Президентом Володимиром Зеленським.
Однак берлінські співрозмовники пояснюють, що ще багато місяців тому Туск попереджав своїх європейських партнерів, що стикається з викликом повернення націоналістичних популістів до влади у Варшаві й не може брати на себе занадто далекосяжні зобов’язання в дипломатичній сфері. Це стосується, зокрема, готовності брати участь у миротворчій місії в Україні, коли там настане мир. Туск дуже рішуче відкинув цю ідею, коли в грудні минулого року до Варшави приїхав Макрон.
«Французи та британці висунули цю ідею, щоб показати Трампу, що вони готові дуже суттєво посприяти встановленню миру в Україні й повинні бути залучені Білим домом до переговорів щодо умов припинення війни. Німці завжди вважали, що без участі американців у цій місії вона не буде можливою. Але саму концепцію ми ніколи не відкидали», – заявили джерела в Берліні.
Інший сигнал далекосяжної обережності Туска щодо зростання підтримки партій «Право і справедливість», «Конфедерація» та руху Гжегожа Брауна стосується нового польсько-німецького трактату. Про нього не йдеться, адже обидві країни спочатку мали би знайти рішення для таких чутливих питань, як репарації чи статус польської меншини у ФРН. «Туск зберігає далекосяжну обережність, але все одно програв вибори. Чи мало це сенс?» – розмірковують німецькі дипломати.
Попри все, якби польський прем’єр виявив більше сміливості, двері до нового формату безпеки, що формується, були би для Польщі відчинені. Про це говорив Мерц на пресконференції в Берліні в п’ятницю, згадуючи в цьому контексті й Італію. У травні Туск підписав із Макроном у Нансі новий польсько-французький стратегічний договір. Міністр із європейських справ Великої Британії Стівен Дауті сказав, що подібну угоду варто укласти між Польщею та Сполученим Королівством до кінця цього року.
Основою роботи «великого трикутника», який створюють Париж, Лондон і Берлін, є ядерна співпраця. Дві перші столиці володіють ядерною зброєю, але важливим активом Німеччини є те, що після послаблення бюджетних правових положень лише вона матиме значні кошти для розвитку конвенційних збройних сил і підтримки України. Франція та Велика Британія, які мають величезні борги, таких можливостей не мають.
Виразом такого розкладу сил було пряме залучення на початку липня Мерца до переговорів із Трампом, а також міністра оборони Бориса Пісторіуса до переговорів із секретарем оборони Пітом Гегсетом щодо постачання американської зброї для українців за рахунок європейських платників податків (у найбільшій мірі німецьких), хоч, як підкреслюють джерела, справа з боку Вашингтона залишається дуже неясною. Попри це, Мерц, як і його попередник Олаф Шольц, досі не прийняв рішення про постачання Україні ракет далекого радіусу дії Taurus. Одним з аргументів залишається те, що цю зброю довелося б обслуговувати десяткам німецьких солдатів, що могло би бути розцінено Москвою як пряма участь Німеччини у війні.
У Берліні дедалі більше зростають побоювання, що американці все ж відступлять із Європи. «Загалом ми намагаємося виграти час, щоб якщо цей американський відступ станеться, європейці були готові захищатися самостійно», – заявили берлінські посадовці.
Німці розпочали делікатні переговори щодо залучення французів і британців до консультацій із Німеччиною перед можливим рішенням про використання ядерної зброї, яке врешті-решт самостійно прийматимуть Париж і Лондон. Ці консультації триватимуть щонайменше рік. Іншим важливим проєктом трьох країн є створення крилатих ракет далекого радіусу дії, які були би здатні досягти Москви. Досі жодна з трьох країн такої зброї не мала.
