Сьогодні, 11 липня, у всій Польщі тривають заходи з вшанування жертв Волинського злочину – геноциду, вчиненого ОУН-УПА проти поляків на східних землях Другої Речі Посполитої.

Цього дня відзначають 82-гу річницю так званої Кривавої неділі, яку вважають символічною кульмінацією вбивств.

Рішенням Сейму 11 липня цього року оголошено Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних землях Другої Речі Посполитої.

Заходи у Варшаві

Центральні заходи у Варшаві організовує Управління у справах ветеранів і репресованих осіб. У них взяв участь, зокрема, віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш.

W tym roku po raz pierwszy obchodzimy Narodowy Dzień Pamięci o Polakach - Ofiarach Ludobójstwa dokonanego przez OUN i UPA na ziemiach wschodnich II Rzeczypospolitej Polskiej. Zbrodnia ludobójstwa dokonana 11 lipca 1943 przez OUN-UPA jest jedną z najstraszniejszych w historii- nie… pic.twitter.com/Wv7TwJHLlC

— Władysław Kosiniak-Kamysz (@KosiniakKamysz) July 11, 2025

Заходи розпочалися о 10:00 месою в Гарнізонному кафедральному соборі Війська Польського в пам’ять про жертв геноциду на східних землях, а також за загиблих, померлих і живих солдатів 27-ї волинської дивізії піхоти АК. Об 12:00 – церемонія покладання вінків до пам’ятника жертвам геноциду у Волинському сквері, а о 13:30 – покладання квітів до пам’ятника 27-й волинській дивізії піхоти АК у тому ж сквері.

Меси та інші заходи заплановані в багатьох містах у всій країні.

Заходи в Кракові

У Кракові на Раковицькому цвинтарі заходи розпочалися о 9:15 месою в каплиці Воскресіння Господнього. О 10:00 відбулося покладання вінків до пам’ятника жертвам Волинської трагедії. Увечері, о 18:00, Музей Армії Крайової запрошує на спектакль «Балада про Волинь» – першу польську театральну постановку, що зображує драму геноциду на східних землях, створену на основі книги Влодзімежа Одоєвського та свідчень тих, хто вижив.

Також у місті Ліманова заплановані місцеві події. Об 11:00 – меса в місцевій базиліці та запалення свічок біля символічного хреста.

Три дні вшанування і нагадування про злочин

Заходи в Холмі розпочнуться месою в базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії о 19:00, після якої учасники вирушать на територію майбутнього музею пам’яті жертв Волинської різанини. Очікується, що в цих заходах візьме участь новообраний президент Кароль Навроцький.

Представники холмського магістрату підпишуть документи, які стануть основою для оголошення тендеру на модернізацію будівель, призначених для діяльності музею.

У суботу відбудеться III забіг пам’яті жертв Волині. Цього дня також запланована презентація книги «Облік біженців з Волині, які перебували на території міської громади Холма. Наукове видання на основі джерельних документів 1943 р.» авторства Едварда Гігілевича, Леона Попека та Павла Скрока.

У неділю біля пам’ятника «Волинська П’єта» в Холмі відбудуться заходи, які організує місцеве товариство «Пам’ять і надія».

Створення Музею пам’яті жертв Волинської різанини розпочалося у 2020 р. Міська влада, завдяки гранту в розмірі приблизно 4 млн злотих із резерву голови Ради міністрів, у 2022 р. придбала комплекс колишніх царських будівель на вулиці Грубешівській. Тоді кошторис створення музею оцінювався в 180 млн злотих, із яких 162 млн злотих мала становити дотація Міністерства культури і національної спадщини РП. Місто зобов’язалося підготувати концепцію та технічну документацію проєкту. Решта інвестицій мала бути реалізована Міністерством культури. Угоду уклали в листопаді 2023 р., але в січні 2024 р. міністерство її розірвало. Як пояснили, через відсутність у бюджеті відповідних коштів для виконання багатомільйонних зобов’язань. Холм подав позов до суду, але дата слухання ще не призначена.

Кароль Навроцький ще під час президентської кампанії під час одного з візитів до Холма заявив, що Музей пам’яті жертв Волинської різанини необхідний для розвитку відносин з Україною, заснованих на правді. «Польщі потрібен цей музей і це місце, щоб формувати свідомість правди про діяльність українських націоналістів, а також щоб не дозволити забути про понад 120 тис. жертв серед наших предків», – переконував він.

Волинська різанина – трагічна сторінка історії

Сейм у червні цього року схвалив закон про встановлення 11 липня Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Президент Анджей Дуда підписав його на початку липня.

День пам’яті про поляків, жертв Волинського злочину, відзначають у річницю Кривавої неділі (11 липня 1943 р.). Цього дня (і наступного) Українська повстанська армія здійснила скоординований напад на поляків у 150 населених пунктах у Володимирському, Горохівському, Ковельському та Луцькому повітах. За оцінками польських дослідників, лише 11 липня могло загинути близько 8 тис. поляків, яких розстрілювали або вбивали сокирами, вилами, ножами. Це було апогеєм убивств, які тривали з лютого 1943 р. до весни 1945 р.

За оцінками польської сторони, загалом у цей період на Волині та в Східній Галичині підрозділи УПА та місцеве українське населення вбили близько 100 тис. поляків. Волинський трагедія спричинила польську акцію відплати, внаслідок якої загинули 10–12 тис. українців, зокрема 3–5 тис. на Волині та в Східній Галичині.

Польщу та Україну розділяє пам’ять про роль Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які в 1943–1945 рр. здійснили етнічну чистку поляків. Якщо для поляків це був геноцид (масовий і організований), то для українців це був результат симетричного збройного конфлікту, за який однаковою мірою відповідальні обидві сторони. Крім того, багато українців сприймають ОУН і УПА через їхній повоєнний опір СРСР як антирадянські, а не антипольські організації.

На фото: ​Пам'ятник жертвам Волинського злочину у Варшаві, 2022 р. Автор: gov.pl. CC BY 3.0 PL.