Польща та Україна
Українські біженці краще освічені, ніж поляки, але не можуть цим скористатися

Нещодавно в Польщі повідомили, що біженці з України допомогли згенерувати торік 2,7 % національного ВВП. Приплив нових працівників значно змінив польський ринок праці.

Із лютого 2022 р., тобто після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Польща зазнала масового припливу українських біженців. Згідно зі звітом «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», кількість осіб з ідентифікаційний номером PESEL UKR у лютому цього року становила менш як 1 млн, але відразу після початку відкритої війни їх було понад 2 млн. Частина з них уже повернулася додому або переїхала до іншої країни. Біженці – це не лише працівники, але й підприємці, і їхня дедалі більша професійна активність на польському ринку праці добре помітна.

Звіт вказує на прогрес в інтеграції біженців на ринку праці, але водночас визначає сфери, які потребують покращення. Хоч біженці в середньому краще освічені, ніж поляки, вони втричі рідше (12 % українців проти 37 % поляків) працюють у професіях, що вимагають вищої освіти. Іноді це неминуче стається через правові перешкоди. 

«Іноді це пов’язано з мовними бар’єрами. Менше ніж 20 % біженців вільно володіють польською мовою, і водночас ми помічаємо, що вільне володіння польською мовою забезпечує на 700 злотих вищу місячну зарплату та більші податкові надходження до державної скарбниці чи сектору державних фінансів. Є проблеми з доступом до деяких професій, де, крім кваліфікації, потрібні вимоги щодо громадянства, а іноді це також потребує часу, ділових контактів, кращого ознайомлення з новими умовами», – розповів експерт компанії Deloitte Александер Лашек. 

«Через вимоги щодо визнання кваліфікації, які діють у деяких випадках, наприклад, у сфері охорони здоров’я, біженці з України не можуть влаштуватися на роботу, яка відповідає їхньому рівню освіти. Ми сподіваємося, що з часом вони зможуть покращити знання польської мови, а також отримати сертифікацію в певних професіях, щоб мати змогу використовувати свої вміння і навички, – розповів представник Високого комісара ООН у справах біженців у Польщі Кевін Аллен. – У Польщі є багато бухгалтерів, юристів і лікарів, які займаються прибиранням готельних номерів або працюють у ресторанах, тому що лише там можуть отримати роботу. Ці люди хочуть працювати і працюють, платять податки та внески на соціальне страхування, але однією з наших головних цілей є надання їм можливості використовувати свої навички, оскільки таким чином вони робитимуть ще більший внесок у польську економіку, сплачуватимуть більше податків і внесків на соціальне страхування».

Заповнення навіть половини наявних вакансій могла би принести значні макроекономічні вигоди – щонайменше 6 млрд злотих щорічно. Це й так обережні оцінки, які враховують лише прямі вигоди для працівників. Польща має можливості допомогти біженцям з України влаштуватися на роботу в професіях, де вони можуть використовувати свої кваліфікації.

джерело:
Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.