Світ
Мир у тіні дронів і ультиматумів: перспективи припинення вогню між Росією та Україною

Мирні ініціативи Трампа поки не дають результату. Росія затягує переговори і веде нову наступальну кампанію, користуючись слабкістю санкцій.

Українські експерти переконані: послабити російську військову машину можливо лише за умови рішучого міжнародного тиску.

Попри міжнародні спроби зупинити війну, ознак наближення миру між Росією та Україною немає. Україна підтримала ініціативу президента США Дональда Трампа про безумовне припинення вогню на 30 днів. Проте Москва, погоджуючись на переговори в Стамбулі, водночас висуває неприйнятні ультиматуми. Зокрема, гарантії невступу України до НАТО та скасування антиросійських санкцій. Речник Кремля Пєсков назвав українську вимогу про надання Києву тексту їхнього меморандуму «неконструктивною». Українські політологи розцінюють поведінку Росії як гру на затягування часу.

За словами керівника Центру громадської аналітики «Вежа» Валерія Клочка, Кремль не налаштований на мир, але його до цього можна примусити, зменшуючи засоби підтримки війни. Експерт наголосив, що обсяги торгівлі ЄС з Росією у 2024 р. сягнули 67,5 млрд євро, а США – 3,5 млрд доларів, що суперечить заявленим цілям санкційного тиску.

Натомість співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян переконаний, що Росія «йде на літньо-осінню кампанію», а перша половина 2025 р. лише допомогла Путіну вийти з міжнародної ізоляції. Але зміна позиції США в G7 і підтримка жорсткого засудження Росії – це сигнал про зміну риторики. На думку політолога, ключовим інструментом може стати зниження граничної ціни на російську нафту до 45 доларів, що серйозно вдарить по бюджету РФ.

Політолог Костянтин Матвієнко наголосив на критичній ролі нафтових доходів у стримування російської агресії. «Щонайменше 67 % російських доходів пов’язані з нафтогазовим сектором. Якщо прибрати цю платформу, ресурси для війни вичерпаються. Санкційна політика вже дає ефект: темпи зростання ВВП РФ впали з 4,5 % у грудні 2024 р. до 1,1 % у першому кварталі 2025 р. При цьому інфляція в РФ перевищує 20 %», ‒ наголосив політолог.

Доки тривають дипломатичні маневри, Росія нарощує наступальну активність, зокрема в Сумській області, масовано атакує українські міста дронами. Валерій Клочок наголосив, що українцям першочергово треба посилити протиповітряну оборону. «Якщо Росія справді завдаватиме по Україні ударів тисячею дронів, нам буде вкрай непросто», ‒ додав він

За свідченням експертів, навіть Дональд Трамп, попри колишню «дружбу» з Путіним, визнав, що «Путін збожеволів» і дав Кремлю два тижні на надання прийнятних мирних пропозицій. Але, як зауважив Матвієнко, Путін продемонстрував Трампу, що той для нього абсолютно ніхто. У грі залишається Китай, який, за даними аналітиків, постачає РФ обладнання і навіть особовий військовий склад.

Станом на травень 2025 р. дипломатичні зусилля ще не призвели до конкретних результатів. Експерти сходяться на думці: перспективи завершення війни на умовах справедливості залежать від рішучості Заходу, економічного тиску та військової підтримки України.

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Опитування, проведене  Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS, показує, що більшість поляків виступає проти прийняття України до ЄС.
Польща наполягає на отриманні близько 450 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні на початку повномасштабної війни.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.