Експерти занепокоєні зростанням масштабів лікарняних звільнень польських працівників, спричинених психічними розладами.

Дані Управління соціального страхування РП виявили тенденцію до зростання, що в майбутньому може означати реальні проблеми для підприємців, яким не буде ким замінити відсутніх працівників.

За даними Управління соціального страхування, у 2024 р. кількість днів відсутності на роботі через розлади психіки та поведінки склала 30,3 млн. Це на 16,2 % більше, ніж у 2023 р., коли таких днів було 26,1 млн.

Дані за 2024 р. відобразили стан здоров’я поляків, які працюють. З них випливає, що загалом минулого року кількість днів відсутності на роботі через хворобу становила 240 млн. Те, що особливо непокоїть експертів, – 12,6 % з них припадає саме на дні відсутності через розлади психіки та поведінки. Також дані Управління свідчать, що у 2024 р. було видано 1,6 млн лікарських довідок через саме ці розлади, що на 13,8 % більше порівняно з 2023 р. (тоді їх було 1,4 млн).

«Ці дані чітко показують, що психічне здоров’я поляків погіршується. У 2024 р. я проаналізував, що означають 26 млн днів відсутності на роботі через хворобу. Це можна порівняти із ситуацією, коли 100 тис. осіб, працевлаштованих на повну ставку, не працюють цілий рік через психічні проблеми», – пояснює професор Гданського університету Павел Атрошко.

Психолог Міхал Мурграбя зазначив, що це зростання веде не лише до зниження ефективності праці. Воно також спричиняє дедалі вищі витрати для роботодавців і збільшує навантаження на систему охорони здоров’я та соціального страхування. Наслідком цього можуть стати труднощі з підтриманням продуктивності колективів, а в довгостроковій перспективі – зниження макроекономічної продуктивності.

Як підрахували експерти, у 2024 р. кількість днів лікарняних звільнень лише через депресивні розлади склала 5,9 млн днів. Це на 14,1 % більше, ніж у 2023 р., коли таких днів було 5,1 млн. У даних за минулий рік також зафіксували 2,7 млн днів лікарняних звільнень через рекурентний депресивний розлад. У цьому випадку річне зростання склало 13,8 %.

Експерти наголошують, що масштаби проблеми величезні. Павел Атрошко вважає, що через якийсь час може виявитися, що немає кому працювати. Це зумовлено низкою чинників, серед яких – професійне вигорання, нестабільність зайнятості та, ймовірно, неадекватна заробітна плата. До цього додаються зростання витрат на життя, особливо, якщо їх порівнювати зі зростанням заробітної плати.