Закон про так звану почесну пенсію у зв’язку з досягненням 100-річного віку в Польщі набув чинності 1 січня 2025 р. Він встановлює чіткі правила її надання.
«Така пенсія підлягає щорічній індексації на тих самих засадах, що й пенсії за віком та інвалідністю. Раніше така виплата надавалася на підставі розпорядження 1972 р., як допомога у винятковому порядку», ‒ прокоментувала експертка Польського економічного інституту Домініка Прудло.
На її думку, частка столітніх людей у Польщі буде постійно зростати. Станом на кінець 2023 р. в Польщі проживали 7387 осіб віком 100 років і більше, що становило лише 0,02 % населення. Прогнози вказують, що до 2060 р. їх чисельність зросте до 69 876 осіб, що становитиме 0,23 % загальної чисельності населення. Це частина ширшого демографічного тренду, за якого частка людей старшого віку в суспільстві постійно зростає. У 2023 р. особи віком 65 років і більше становили 20,1 % населення, тоді як до 2060 р. їх частка зросте до 32,6 %, що означає збільшення на 12,5 %. Водночас серед усіх мешканців країни зростає ймовірність дожити до 100 років.
Зростає також середня тривалість подальшого життя серед столітніх людей. Сьогодні вона становить 2,3 року, тоді як у 1990 р. цей показник становив 1,6 року.
Як наголошує експертка, жінки в Польщі живуть значно довше за чоловіків, хоч гендерний розрив у тривалості очікуваного життя поступово зменшується. У 2023 р. 76 % столітніх людей у Польщі становили жінки, що відображає явище фемінізації старіння. У 1990 р. жінки жили в середньому на девʼять років довше (75,2 проти 66,2), ніж чоловіки. Сьогодні ця різниця становить 7,3 року (82 проти 74,7). Попри покращення, це досі один із найбільших розривів у ЄС. Ще більші диспропорції зафіксували лише в країнах Балтії та Румунії. Подібний розрив спостерігається також в очікуваній тривалості здорового життя. У Польщі вона становить 64,1 року для жінок (при середньому показнику в ЄС 62,8 року) та 60,8 року для чоловіків (при середньому показнику ЄС 62,4 року).
На думку Домініки Прудло, загальне зростання витрат, пов’язаних зі старінням суспільства, буде зумовлене насамперед змінами в державних видатках на пенсії, охорону здоров’я і довготривалу опіку.
«Прогнози вказують, що кількість пенсіонерів зросте на 2,9 млн, тоді як кількість платників внесків зменшиться на 4,7 млн. Сьогодоні Польща виділяє на поточні потреби охорони здоров’я лише 4,4 % ВВП, а на довготривалу опіку – 0,5 % ВВП. Це значно менше за середній показник у ЄС, який становить відповідно 6,9 % та 1,8% ВВП», – прокоментувала Домініка Прудло.