Сума, еквівалетна майже 5 % ВВП, – стільки сумарно становить підтримка, надана Польщею Україні після повномасштабного нападу Росії. З іншого боку, наплив біженців зі Сходу призвів до зростання польської економіки. 24 лютого минає три роки від початку відкритої російської агресії.
Витрати Польщі на війну в Україні важко оцінити, адже на них впливають багато факторів, наприклад, зростання цін на енергію, яке пришвидшило інфляцію, вказують експерти Польського економічного інституту (PIE).
«Ми маємо справу з цілим комплексом факторів. Наприклад, через припинення поставок вуглеводнів із Росії різко зросли витрати на енергію, але потрібно пам’ятати, що Росія сама скоротила поставки ще до війни, що призвело до значного зростання цін», – сказав Анджей Кубісяк, заступник директора PIE.
Згідно з даними Канцелярії президента Республіки Польща, серед держав, які надали допомогу Україні, Польща посідає перше місце за розміром витрат на допомогу відносно показників ВВП. Згідно із заявою канцелярії від листопада 2024 р., сумарна підтримка, надана Україні, досягла 4,91 %. ВВП Польщі, зокрема 4,2 % становили витрати на допомогу українським біженцям. Польща передала Україні військову допомогу на суму 3,23 млрд євро, тобто понад 14 млрд злотих.
Українські біженці допомогли Польщі збільшити ВВП
Експерти інституту зазначили, що витрати українських біженців у Польщі мали суттєвий вплив на динаміку споживання в Польщі. «Без споживання українців у Польщі споживча рецесія, тобто зниження витрат домогосподарств, тривала би довше, а процес виходу з неї міг би бути повільнішим», – сказала Александра Вейт-Книжевська з PIE.
«Згідно з дослідженням «Deloitte» для UNHCR (Бюро верховного комісара ООН у справах біженців), українці як підприємці, працівники, споживачі та платники податків принесли зростання ВВП Польщі на 0,7–1,1 % у 2023 р., а в довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9–1,35 %», – підкреслила Вейт-Книжевська.
Вона додала, що громадяни України згенерували значні податкові надходження в Польщі, які становили приблизно 10,1–13,7 млрд злотих у 2022 р. та 14,7–19,9 млрд злотих у 2023 р. «Ці суми перевищують державні витрати на допомогу біженцям, які становили 15 млрд злотих у 2022 р. та 5 млрд злотих у 2023 р., що свідчить про їх значний внесок у державні фінанси», – зазначила Вейт-Книжевська.
З України виїхали майже 7 млн осіб
У результаті бойових дій від рук російських агресорів в Україні загинули понад 12 тис. цивільних осіб, щонайменше 30 тис. зазнали поранень, а кільканадцять мільйонів українців були змушені втікати. За три роки від початку повномасштабної війни Росія окупувала близько 20 % території України. У 2024 р. російські сили зайняли близько 4 тис. км кв. території України. За різними оцінками, втрати російської сторони можуть становити навіть 100–200 тис. вбитими і 500 тис. пораненими солдатами, української сторони – близько 100 тис. вбитими і 400 тис. пораненими.
Російське вторгнення консолідувало Захід, який наклав безпрецедентні санкції проти Москви та надав Києву військову, економічну та гуманітарну підтримку. НАТО розширилося за рахунок Фінляндії та Швеції. Заблоковані поставки українського зерна викликали продовольчу кризу в найбідніших регіонах світу. Енергетична криза, спричинена війною, призвела до підвищення цін у багатьох країнах.
За останні роки населення України суттєво скоротилося: на початку 2022 р., до російського вторгнення, кількість жителів становила близько 42 млн, а на початку 2024 р. – близько 34 млн. За словами заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександра Гладуна, ключовим фактором залишається еміграція, спричинена війною з Росією. «За даними верховного комісара ООН у справах біженців, з України через війну виїхали близько 6,9 млн осіб», – сказав експерт.
Ситуація на фронті
24 лютого 2022 р. Росія напала на Україну з півночі, сходу та півдня, безуспішно намагаючись окупувати, зокрема, Київ. У квітні того року українці вибили російські війська з півночі країни, включно з Київською областю. В осінньому контрнаступі українці звільнили частину окупованих територій на півдні та сході країни: в Харківській, Херсонській і Миколаївській областях. Розпочатий у червні 2023 р. український контрнаступ не приніс суттєвих успіхів. Війна набула характеру позиційних боїв із зосередженням в окремих точках Донбасу, Херсонської та Запорізької областей.
У 2024 р. російська армія перехопила ініціативу на полі бою, використовуючи чисельну перевагу та вогневу міць. Російські війська чинили тиск майже по всій 1000-кілометровій лінії фронту. Українська влада скаржилася, що в солдатів закінчуються зброя та боєприпаси, а іноземна допомога призупинена.
У травні російські сили відкрили новий фронт у Харківській області. Незважаючи на свою перевагу, досягнення росіян були незначними, а Україна посилила атаки безпілотниками на російську інфраструктуру. Українські війська атакували Курську область у Росії та окупували 1300 км кв. російської території. До лютого 2025 р. російські війська повернули понад половину цієї території.
