Польське суспільство в питаннях клімату дедалі чіткіше ділиться на два табори. Зростає кількість осіб з проекологічним баченням і тих, хто ставиться до кліматичних змін з дистанцією або їх заперечує.

Це підтверджують результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Zymetria.

Результати опитування свідчать, що протягом останніх двох років кількість молодих людей у Польщі, які заперечують глобальне потепління, зросла майже вчетверо – з 5 до 19 %. Цікаво, що водночас збільшується частка осіб, які активно долучаються до проекологічної діяльності. Це чітко свідчить про те, що суспільне ставлення до кліматичних змін не лише змінюється, але й радикалізується.

Останнім часом можна спостерігати чіткий поділ у польському суспільстві. З одного боку видно зростання чисельності екологічно активних громадян, а з другого – стрімке зростання кількості скептиків.

«Нас тривожить, що деніалізм (тобто, форма світогляду, ґрунтована на запереченні реальності, що суперечить особистим переконанням якоїсь людини) перестав бути поширения явищем серед старших чоловіків. Він тепер стрімко поширюється, особливо серед молоді, жінок та осіб із середнім фінансовим статусом», – підкреслила експертка компанії Zymetria Катажина Круль.

Якщо ще два роки тому зміни клімату в Польщі заперечували переважно особи у віці 40‒49 років, з початковою освітою та низькими доходами, то останнє опитування, проведене компанією Zymetria, свідчить, що сьогодні ця ситуація виглядає дещо інакше.

Нині скептицизм найшвидше зростає серед молоді – частка осіб, які заперечують зміни клімату в групі 18‒29 річних поляків, зросла з 5 до 19 %. До цієї групи долучаються також жінки – у 2023 р. їх було лише 7 %, а сьогодні вже 14 %. Як вказують автори опитування, це явище поширюється й на середній клас – два роки тому заперечення кліматичних змін стосувалося переважно осіб у складній матеріальній ситуації (20 %). Сьогодні суттєво зростає кількість скептиків серед осіб із середніми доходами (зростання з 11 до 20 %).

Експертка вказує на кілька ключових причин зростання скептицизму щодо питань змін клімату. «На мою думку, скептицизм щодо кліматичних змін випливає з кількох ключових чинників. Дезінформація, особливо в соцмережах, ефективно підриває науковий консенсус, поширюючи хибні наративи. Крім того, багато осіб визнає, що кліматичні питання відходять на другий план на фоні щоденних проблем: фінансових, життєвих чи геополітичних, – вважає Катажина Круль. ‒ Ми одночасно спостерігаємо зростання недовіри до інституцій. Екологічні ініціативи часто сприймаються як нав’язані правила або маркетингові інструменти корпорацій. Кліматичні теми теж стали елементом світоглядних суперечок, що веде до автоматичного відкидання частиною суспільства проекологічних позицій. У результаті ми бачимо зниження ініціативності, тоді як потреба в реальних діях стає дедалі більш нагальною».

Z najnowszego raportu firmy badawczej Zymetria wynika, że postawy Polaków i Polek wobec zmian klimatu stają się coraz bardziej spolaryzowane. W ciągu ostatnich dwóch lat liczba młodych denialistów klimatycznych wzrosła niemal czterokrotnie – z 5% do 19%https://t.co/pL1ZXgjVKK

— zielonyrozwoj.PL 🌱🔬🇵🇱 (@zielonyrozwojPL) February 10, 2025

Хоч скептичне ставлення зростає, чітко видно й те, що збільшується кількість осіб, які активно долучаються до проекологічної діяльності. Правда, це відбувається в повільнішому темпі. Автори опитування підтверджують, що думки поляків щодо кліматичних питань стають дедалі більш крайніми та поляризованими.

На думку експертів, існують ефективні способи зупинити хвилю «кліматичного скептицизму». Вони вказують, що ключовим тут може виявитися просвітницька робота та інформування суспільства на основі достовірних, перевірених джерел, а замість акцентування на загрозах, пов’язаних зі змінами клімату, варто зосередитися на конкретних, доступних рішеннях.

Одним із найважливіших способів вирішення проблеми експерти називають зміну наративу в медіа та громадських дискусіях – відхід від моралізаторського тону на користь більш мотиваційної, інклюзивної інформації.

«Дискусія про клімат повинна враховувати різні перспективи й реальні потреби людей замість того, щоб набувати форми нав’язаних згори правил, які викликають опір і скептицизм», – підкреслила Катажина Круль.