Польща та Україна
У польських школах зросла чисельність українських учнів

Звіт Центру громадянської освіти стверджує, що після запровадження обов’язкового шкільного навчання для українських учнів їхня кількість у польських школах зросла більш ніж на 18 тис.

У жовтні 2024 р. в системі освіти було зареєстровано 195,3 тис. дітей біженців з України – найбільше з часу початку повномасштабної війни у 2022 р.

Звіт на основі аналізу даних (станом на жовтень 2024 р.) під назвою «Учні з України з досвідом біженства в польських школах» підготував Центр громадянської освіти у співпраці з ЮНІСЕФ. Висновки були представлені під час конференції у Варшаві, яка відбулася вчора, 29 січня.

Директор ЦГО Єнджей Вітковський звернув увагу на поширеність культурного та національного розмаїття. Він зазначив, що учні-біженці з України є в 58 % польських шкіл (майже 12,5 тис. навчальних закладів).

«У кожному четвертому класі є щонайменше один учень або учениця з досвідом біженства з України», – прокоментував Єнджей Вітковський.

ЦГО звернув увагу, що в польських школах сьогодні навчається приблизно 203 тис. учнів з України, з яких 152 тис. є воєнними біженцями, а 51 тис. – мігрантами, які прибули до Польщі до лютого 2022 р. Ці учні становлять 4 % дітей у польських школах, «хоч у деяких місцях їх майже вдвічі більше (наприклад, у Вроцлаві – 7,8 %).

У жовтні 2024 р. в системі освіти було зареєстровано 195,3 тис. біженців з України, які відвідують різні типи шкіл і дитсадків. «Це найбільша кількість учнів-біженців у польській системі освіти від початку повномасштабної війни в Україні в лютому 2022 р.», – підкреслили в ЦГО.

Після запровадження обов’язкового шкільного навчання кількість учнів-біженців з України зросла на 13,5 % порівняно з попереднім навчальним роком (квітень 2024 р.).

Станом на жовтень 2024 р. у польській системі освіти діти та молодь шкільного віку з України становили 78 % усіх учнів-біженців з України.

Автори публікації звернули увагу, що запровадження обов’язкового шкільного навчання спричинило збільшення кількості учнів у польських школах на понад 18 тис., а це значно менше, ніж прогнозувало Міністерство освіти РП.

У базі PESEL UKR фігурують приблизно 309 тис. дітей та молоді шкільного віку. Кількість дітей, які відвідують польські школи, становить 152 тис., а за даними Управління соціального страхування, 151 тис. дітей шкільного віку отримують соціальну допомогу 800+.

У квітні 2024 р. допомога 800+ виплачувалася приблизно на 146 тис. дітей шкільного віку (7–17 років), тоді як до шкіл ходили приблизно 134 тис. учнів-біженців з України. Натомість у жовтні 2024 р. така допомога виплачувалася приблизно на 151 тис. учнів-біженців з України шкільного віку (7–17 років), тобто приблизно на 5 тис. більше, ніж у квітні.

джерело:
Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
Якщо уряд не перейде від порожньої риторики до конкретних дій, серпневий протест стане лише початком глибокої кризи.