Переважна більшість поляків не вірить у щирість українських намірів щодо ексгумації жертв Волинської трагедії та осмислення історичного минулого.

Це підтверджують результати останнього опитування. Тим часом посол України у Варшаві запевняє, що обидві сторони плідно працюють, а діалог є конструктивним і практичним.

Згідно з результатами останнього опитування, проведеного дослідницькою компанією United Surveys на замовлення порталу Wirtualna Polska, 67,4 % респондентів скептично ставляться до українських намірів щодо вшанування жертв Волинської різанини, їх ексгумації та історичного примирення. «Радше вірять» у щирість цих намірів 23,9 % опитаних, а «цілковито вірять» лише 3,1 % учасників опитування. Ще 5,8 % не мають із цього приводу однозначної думки.

Polacy nie wierzą w deklaracje Ukrainy [SONDAŻ] ⬇️https://t.co/awHl4rkt6M

— DoRzeczy (@DoRzeczy_pl) December 22, 2024

Тим часом посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що українська та польська сторони плідно працюють, щоб вшанувати також пам’ять українців, які стали жертвами Волинської трагедії на території Польщі.

«За згодою обох сторін ми не розкриваємо результатів до досягнення конкретних домовленостей і початку робіт. Це двосторонній процес, який охоплює широкий спектр питань, пов’язаних із чинним законодавством, нормативними актами та координацією певних місць поховань з обох боків кордону», ‒ прокоментував український дипломат.

Він додав, що, крім співпраці з польською стороною, Україна працює над цим питанням і з Об’єднанням українців у Польщі. «Ми разом ідентифікуємо місця поховань і спілкуємося з польською стороною. Можу сказати, що діалог є дуже конструктивним і практичним», ‒ підкреслив посол.

Колишній керівник Інституту національної пам’яті України Антон Дробович повідомив наприкінці листопада, що пошуки польських поховань в Україні та ексгумації можуть розпочатися у 2025‒2026 рр.

Україна підтвердила, що не існує жодних перешкод для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на її території. Рішення про скасування мораторію, який діяв із 2017 р., було оголошено під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги.

З весни 2017 р. між Варшавою та Києвом тривав спір через заборону пошуків і ексгумацій останків польських жертв воєн та конфліктів на території України, введену українським Інститутом національної пам’яті після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовичах у квітні 2017 р.

Польща та Україна протягом багатьох років мають різні погляди на роль Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА), які в 1943–1945 рр. здійснили етнічну чистку, в результаті якої загинуло близько 100 тис. польських чоловіків, жінок і дітей. Для польської сторони це був акт геноциду, а для української ‒ наслідок симетричного збройного конфлікту, відповідальність за який лежить на обох сторонах.

Крім того, українці прагнуть розглядати ОУН і УПА виключно як антирадянські організації, що боролися з СРСР, а не як антипольські.

У 2017‒2024 рр. Інститут національної пам’яті Польщі направив українській стороні дев’ять офіційних запитів щодо можливості проведення пошуків і ексгумацій у 65 локаціях. Частина з них була задоволена, в інших випадках роботи не були дозволені, а окремі запити залишилися без відповіді.

Опитування провели з 6 до 8 грудня 2024 р. серед 1 тис. респондентів.