Світ
Російські генерали поспішили відвідати «звільнені» українські населені пункти

Кілька російських командирів були понижені в званнях і заарештовані за надання недостовірної інформації про захоплення кількох населених пунктів у Донецькій області. Про це повідомив 21 листопада незалежний російський портал «Важные истории», посилаючись на військових блогерів.

1003 дні тому розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Ось що сталося в Україні та навколо неї за останню добу.

Командир і начальник штабу 3-ї Лугансько-Сєвєродонецької армії, а також командири 6-ї, 7-ї та 123-ї бригад Збройних сил Росії неправдиво повідомили Міністерство оборони РФ про захоплення сіл Серебрянка, Григорівка, Білогорівка та Верхньокам’янське. Усіх заарештували.

«Вище командування приїхало й захотіло відвідати «звільнену» Білогорівку, яка теоретично мала бути далеко в тилу, адже Григорівка та Серебрянка нібито вже були захоплені. Тоді й розкрився масштаб обману, який проник не лише в ЗМІ, але й у найвище російське військове командування», – написав військовий блогер Рибар.

Вчора по всій території України знову оголошували повітряну тривогу. Як повідомив військовий блогер, Росія під час атаки на Дніпропетровську область застосувала шість стратегічних бомбардувальників. Голова обласної військової держадміністрації Сергій Лисак повідомив про масовану атаку росіян і дві пожежі в Дніпрі.

«Російська атака новою балістичною ракетою по місту Дніпро є очевидною і серйозною ескалацією війни в Україні за масштабом і жорстокістю», ‒ заявив у четвер, 21 листопада, Президент України. Володимир Зеленський підкреслив у соцмережах, що світ має відреагувати на це. Він зазначив, що це вже друге цього року серйозне загострення війни з боку Росії після того, як Москва залучила до конфлікту понад 10 тис. північнокорейських військових.

Путін вчора не виключив атаки на військові об’єкти країн, які дозволили Україні використовувати їхню зброю для ударів по цілях на території Росії. «Ми вважаємо, що маємо право використовувати нашу зброю проти військових об’єктів країн, які дозволяють використовувати свою зброю проти наших об’єктів», – заявив Путін у своєму зверненні до народу.

Проєкт бюджету Росії передбачає рекордне збільшення наступного року витрат на оборону та силові відомства. У четвер нижня палата парламенту, Державна дума, завершила роботу над законом, який охоплює 2025‒2027 рр. У 2025 р. рівень оборонних російських витрат заплановано на рівні 13,5 трлн рублів (127 млрд євро), що на 30 % більше порівняно з цим роком. Ця сума становить 6,31 % ВВП Росії.

джерело:
Схожі публікації
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Польща наступного року має отримати 400 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.