Польща та Україна
Польща очікує значного напливу українських біженців

Чи повториться масовий виїзд українців до Польщі? Представники польських служб не виключають нової хвилі біженців.

Після рекордних російських обстрілів України, під час яких у неділю було використано 120 ракет і 90 дронів, в Україні розпочалися відключення електроенергії не лише для бізнесу, але й для населення в більшості регіонах. Метою атак Росії на всі області України була критична інфраструктура: електростанції та теплові мережі.

«Ситуація трагічна. Ми очікуємо напливу біженців, хоч і не такого масштабного, як у лютому та березні 2022 р. Ми отримуємо безліч дзвінків із запитаннями, чи зможемо ми допомогти, чи маємо вільні місця», – розповів голова перемишльського відділення Спілки українців у Польщі Ігор Горков, який поблизу кордону керує двома хостелами для тих, хто рятується від війни.

Про можливість значного напливу українців до Польщі ще в липні заявляв директор департаменту цивільного захисту та кризового управління МВС Польщі Даріуш Марчинський. «Ми враховуємо такий сценарій, особливо зважаючи на те, що відбувається в Україні останніми днями», – підтвердив заступник міністра внутрішніх справ РП Чеслав Мрочек.

Як зазначив голова Союзу українців у Польщі Мирослав Скурка, за даними українських ЗМІ, останнім часом з України виїхало ще 500 тис. громадян». «Ситуація непередбачувана, але вже можна очікувати, що ще більше людей будуть змушені залишити свої домівки, щоб десь у Польщі чи іншій країні Європі пережити осінь і зиму. Скільки саме? Ми не знаємо», – зізнався Мирослав Скурка.

Згідно з даними Головного управління Прикордонної служби РП, із 1 вересня до 17 листопада до Польщі в’їхали понад 1,961 млн громадян України. Польща залишається лідером надання допомоги Україні від початку повномасштабної війни. Як повідомила Канцелярія президента РП кілька днів тому, Польща виділила на таку допомогу суму, еквівалентну 4,91 % ВВП, з яких приблизно 14 млрд злотих – це військова підтримка та допомога українським біженцям.

Згідно з дослідженнями експертів, поляки вже не готові до таких пожертв, як на початку війни. Забезпечення нових біженців житлом і харчуванням, найімовірніше, ляже на плечі держави. Як свідчать результати опитування, які два тижні тому опублікувала Rzeczpospolita, 72 % опитаних поляків підтримують надання гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від війни. Однак тільки 57 % погоджуються приймати їх у своїй країні.

Більшість (63 %) респондентів вважають, що допомогу потрібно надавати лише тим українцям, які мешкали в зонах бойових дій або на окупованих територіях. На запитання, чи Польща має надалі приймати українських біженців, тільки 33 % відповіли «так», тоді як 44 % виступили проти.

джерело:
Схожі публікації
Результати опитування свідчать, що соціальними мережами користуються 73 % поляків. Найактивнішою є молодь, а масштаби користування соцмережами відрізняються, зокрема, залежно від віку та політичних уподобань.
42 % поляків не помітили змін у своєму фінансовому становищі порівняно з минулим роком, а 24 % вважають, що воно покращилося.
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
Лише 12 % опитаних заявляють, що їхні заробітки дозволяють їм жити комфортно та без особливих проблем оплачувати великі витрати.
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі вчора, 24 серпня, відбулися заходи з нагоди 35-ї річниці незалежності України.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.