Польща та Україна
Операція «Вісла»: засуджуємо і вимагаємо засудити

В 70-ту річницю від цих подій необхідно, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад із президента Качинського.

Польський політик, історик Павел Коваль у щоденнику «Rzeczpospolita» пише, що в справі операції «Вісла» (примусової депортації українців 1947 р. з їхніх етнічних територій у Південно-Східній Польщі на західні і північні землі – ред.), спрямованої проти 140 тис. польських громадян, цивільних осіб, найчастіше української національності, вибір є простим. Або ми вважаємо, що польський державний інтерес 1947 р. представляли сили Корпусу внутрішньої безпеки, молодий Войцєх Ярузельський (пізніше генерал, очільник Польської Народної Республіки), який однаково боровся з українськими і польськими «бандами», і політбюро Польської робітничної партії. Або ж посилаємося на елементарну моральність, що забороняє вдаватися до колективної відповідальності та збройних операцій проти цивільного населення, особливо жінок і дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РАНА, ЩО ДОСІ КРОВОТОЧИТЬ: 70-ТА РІЧНИЦЯ АКЦІЇ «ВІСЛА»

Десять років тому Лех Качинський не мав у цій справі (...) ані тіні сумніву. Запросив до своєї каплиці кардиналів Ґлємпа і Гузара та представників української меншини на спільне читання Святого Письма, разом із президентом України Віктором Ющенком оприлюднив заяву, в якій йдеться про несправедливість тоталітарної операції, а у власному виступі для преси додав, що вважає ці урочистості доповненням голосування Сенату, який ці події 1947 р. засудив.

Цим відрізняється позиція політика від позиції дослідника. Історик ділить волосину начетверо, шукає контекстів та історичних зв’язків (...). Політик не може зупинитися на півдорозі, якщо серйозно ставиться до свого покликання, має засудити історичні події з погляду моральності. (...) І немає значення, чи «ті» вже за це перепросили, а інші – за щось інше.

Понеділкова конференція Інституту політичних студій Польської академії наук та докази речника громадянських справ не залишають жодних сумнівів: операція «Вісла» була тоталітарною практикою, схожою до того, що в цей час вчиняла Москва на совєтській території. (...) В 70-ту річницю цих подій необхідно, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад із президента Качинського й заповнили цьогорічну тишу навколо тодішніх подій, засуджуючи їх і відрізуючи вільну Польщу від діянь Корпусу внутрішньої безпеки і спадщини генерала Вальтера (Кароля Свєрчевського – ред.).

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Міністерство закордонних справ РП наголошує, що Польща ніколи не відмовлялася від своїх фінансових претензій до Росії.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.