В 70-ту річницю від цих подій необхідно, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад із президента Качинського.
Польський політик, історик Павел Коваль у щоденнику «Rzeczpospolita» пише, що в справі операції «Вісла» (примусової депортації українців 1947 р. з їхніх етнічних територій у Південно-Східній Польщі на західні і північні землі – ред.), спрямованої проти 140 тис. польських громадян, цивільних осіб, найчастіше української національності, вибір є простим. Або ми вважаємо, що польський державний інтерес 1947 р. представляли сили Корпусу внутрішньої безпеки, молодий Войцєх Ярузельський (пізніше генерал, очільник Польської Народної Республіки), який однаково боровся з українськими і польськими «бандами», і політбюро Польської робітничної партії. Або ж посилаємося на елементарну моральність, що забороняє вдаватися до колективної відповідальності та збройних операцій проти цивільного населення, особливо жінок і дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РАНА, ЩО ДОСІ КРОВОТОЧИТЬ: 70-ТА РІЧНИЦЯ АКЦІЇ «ВІСЛА»
Десять років тому Лех Качинський не мав у цій справі (...) ані тіні сумніву. Запросив до своєї каплиці кардиналів Ґлємпа і Гузара та представників української меншини на спільне читання Святого Письма, разом із президентом України Віктором Ющенком оприлюднив заяву, в якій йдеться про несправедливість тоталітарної операції, а у власному виступі для преси додав, що вважає ці урочистості доповненням голосування Сенату, який ці події 1947 р. засудив.
Цим відрізняється позиція політика від позиції дослідника. Історик ділить волосину начетверо, шукає контекстів та історичних зв’язків (...). Політик не може зупинитися на півдорозі, якщо серйозно ставиться до свого покликання, має засудити історичні події з погляду моральності. (...) І немає значення, чи «ті» вже за це перепросили, а інші – за щось інше.
Понеділкова конференція Інституту політичних студій Польської академії наук та докази речника громадянських справ не залишають жодних сумнівів: операція «Вісла» була тоталітарною практикою, схожою до того, що в цей час вчиняла Москва на совєтській території. (...) В 70-ту річницю цих подій необхідно, щоб найвищі представники польської влади взяли приклад із президента Качинського й заповнили цьогорічну тишу навколо тодішніх подій, засуджуючи їх і відрізуючи вільну Польщу від діянь Корпусу внутрішньої безпеки і спадщини генерала Вальтера (Кароля Свєрчевського – ред.).
Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy
