Польща і світ
Головування в Євросоюзі стане шансом для Польщі

Варшава має шанс протягом шести місяців свого головування в Європейському Союзі представити Європі Польщу як сучасну, зрілу, демократичну державу. Про своє бачення головування Польщі в ЄС розповів головний редактор Rzeczpospolita Радослав Хработа.

«Піврічне головування в Європейському Союзі не полягає в тому, щоб посісти крісло в представницьких органах чи Європейській комісії. Варшава таким чином все одно не диктуватиме свою волю в ЄС, як це може комусь здатися. Але кожна з головуючих країн може підказувати порядок денний важливих для себе та інших країн ЄС справ, а також вживати заходів, щоб ці питання виходили на перший план», ‒ наголосив публіцист.

Тому й виникла ідея організувати в січні в Кракові європейську конференцію про необхідність підтримання регіональної політики згуртованості. Таких ідей і проєктів має бути значно більше, особливо з питань, які сьогодні є найважливішими для Європи, – це безпека. Добре, що особи, які готують концепцію польського головування, розуміють це. Безпека – це не лише обороноздатність. Це також інші аспекти стабільності Євросоюзу, його держав і громадян.

Автори концепції польського головування говорять про енергетичну, продовольчу, економічну, медичну, інформаційну та цивільну безпеку. Це сфери різних національних політик, які часто викликають суперечки між європейськими столицями та Брюсселем.

Що Польща хоче досягти, очолюючи ЄС? Пріоритети головування вже відомі. Парадоксально, що питання безпеки стало новим шляхом інтеграції, що виникає з нових геополітичних викликів, актуальних ризиків і загроз, з якими ми маємо справу, особливо в країнах Центральної Європи.

«Вкрай важливою для Варшави стане політика, пов’язана з протидією європейському популізму, який загрожує розхитати ЄС зсередини. Це вимагатиме відважної конфронтації з групою проросійських столиць і політичних сил, які з одного боку протистоять підтримці Києва, а з другого – руйнують європейську співпрацю і солідарність. Особливо важливою в цьому контексті є співпраця з угорською опозицією. Віктор Орбан узяв на себе тягар представлення в Європі інтересів Путіна, тому підтримка демократії в Угорщині має символічне значення», ‒ переконаний Радослав Хработа.

Проте є справа набагато важливіша. Це послідовний курс на Київ, який має стати прапором польського головування. Попри тимчасове охолодження у відносинах членство України в ЄС та НАТО має швидшу перспективу закінчення війни і більшу безпеку Європейського Союзу саме в цьому найширшому, продиктованому польським головуванням сенсі.

«Окрім того, Варшава має шанс протягом цих шести місяців представити Європі Польщу як сучасну, зрілу, демократичну державу. Показати себе як країну, яка виправдовує свої амбіції лідерства у східній частині Євроспільноти. Польщі треба показати себе з найкращого боку, не компрометувати себе бездумним авантюризмом. Я знаю, що буде важко, бо йдуть вибори. Проте й під час виборчої кампанії можна зберегти гідність», ‒ наголосив Радослав Хработа.

джерело:
Схожі публікації
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
В Угорщині ухвалили резолюцію, яка виступає проти членства України в Європейському Союзі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС знайде спосіб надати Україні позику в 90 млрд євро, попри блокування рішення з боку Угорщини.
Європейський Союз скоротив чисельність місії Росії при ЄС до 40 осіб у рамках санкційного тиску.
Таку думку озвучив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Сеймі, маючи на увазі російське вторгнення в Україну.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Результати нового опитування Центру дослідження громадської думки CBOS свідчать, що приблизно сім із десяти поляків підтримують вступ України до Європейського Союзу.
Рівень заощаджень, який показує, яка частина доходів домогосподарств не була витрачена на поточні потреби, знову зріс. Такі висновки зробив Польський економічний інститут.