Польща і світ
Головування в Євросоюзі стане шансом для Польщі

Варшава має шанс протягом шести місяців свого головування в Європейському Союзі представити Європі Польщу як сучасну, зрілу, демократичну державу. Про своє бачення головування Польщі в ЄС розповів головний редактор Rzeczpospolita Радослав Хработа.

«Піврічне головування в Європейському Союзі не полягає в тому, щоб посісти крісло в представницьких органах чи Європейській комісії. Варшава таким чином все одно не диктуватиме свою волю в ЄС, як це може комусь здатися. Але кожна з головуючих країн може підказувати порядок денний важливих для себе та інших країн ЄС справ, а також вживати заходів, щоб ці питання виходили на перший план», ‒ наголосив публіцист.

Тому й виникла ідея організувати в січні в Кракові європейську конференцію про необхідність підтримання регіональної політики згуртованості. Таких ідей і проєктів має бути значно більше, особливо з питань, які сьогодні є найважливішими для Європи, – це безпека. Добре, що особи, які готують концепцію польського головування, розуміють це. Безпека – це не лише обороноздатність. Це також інші аспекти стабільності Євросоюзу, його держав і громадян.

Автори концепції польського головування говорять про енергетичну, продовольчу, економічну, медичну, інформаційну та цивільну безпеку. Це сфери різних національних політик, які часто викликають суперечки між європейськими столицями та Брюсселем.

Що Польща хоче досягти, очолюючи ЄС? Пріоритети головування вже відомі. Парадоксально, що питання безпеки стало новим шляхом інтеграції, що виникає з нових геополітичних викликів, актуальних ризиків і загроз, з якими ми маємо справу, особливо в країнах Центральної Європи.

«Вкрай важливою для Варшави стане політика, пов’язана з протидією європейському популізму, який загрожує розхитати ЄС зсередини. Це вимагатиме відважної конфронтації з групою проросійських столиць і політичних сил, які з одного боку протистоять підтримці Києва, а з другого – руйнують європейську співпрацю і солідарність. Особливо важливою в цьому контексті є співпраця з угорською опозицією. Віктор Орбан узяв на себе тягар представлення в Європі інтересів Путіна, тому підтримка демократії в Угорщині має символічне значення», ‒ переконаний Радослав Хработа.

Проте є справа набагато важливіша. Це послідовний курс на Київ, який має стати прапором польського головування. Попри тимчасове охолодження у відносинах членство України в ЄС та НАТО має швидшу перспективу закінчення війни і більшу безпеку Європейського Союзу саме в цьому найширшому, продиктованому польським головуванням сенсі.

«Окрім того, Варшава має шанс протягом цих шести місяців представити Європі Польщу як сучасну, зрілу, демократичну державу. Показати себе як країну, яка виправдовує свої амбіції лідерства у східній частині Євроспільноти. Польщі треба показати себе з найкращого боку, не компрометувати себе бездумним авантюризмом. Я знаю, що буде важко, бо йдуть вибори. Проте й під час виборчої кампанії можна зберегти гідність», ‒ наголосив Радослав Хработа.

джерело:
Схожі публікації
Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації РП заявив у Люксембурзі, що Польща рішуче вимагає візових обмежень для росіян.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Петер Мадяр, який перебував у Польщі з першим закордонним візитом, зустрівся з Дональдом Туском і Каролем Навроцьким. Насамперед вони обговорювали нові відносини з Польщею.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
Керівники інституцій ЄС звернулися до держав-учасниць із закликом розпочати переговори про членство з Україною.
Парламент Молдови вчора, 2 квітня, денонсував угоду про членство у Співдружності незалежних держав.