Польща
Пʼять мільйонів поляків не можуть сплатити рахунки

15 % респондентів вважають, що їхні доходи та заощадження не дозволяють сплатити всі рахунки і платежі. Вони змушені брати кредити, позики та працювати на неповний робочий день. Це дані опитування, проведеного Державним реєстром боргів.

Заборгованість споживачів у базі даних КРД у вересні зросла на 859 млн злотих. «Це чіткий сигнал, що фінансова ситуація багатьох поляків погіршується», ‒ зазначив Якуб Костецький із компанії Inkasso.

Кожне сьоме домогосподарство зізнається, що не може сплатити всі рахунки. Автори опитування вказали, що в реєстрі зареєстровано понад 2 млн споживачів, які разом повинні повернути 44,5 млрд злотих. Це різноманітні прострочені рахунки, платежі за житло, кредитні внески та інші фінансові зобов’язання.

«Більше половини респондентів, а саме 53 %, заявляють, що їхні доходи та заощадження дозволяють сплатити всі рахунки. Ще 29 % зізнаються, що також можуть відкладати гроші на чорний день, а 3 % можуть дозволити собі дорогі покупки за готівку», ‒ зазначив голова ДРБ Адам Лонцький.

«Однак є чимало споживачів (15 %), чий поточний дохід і заощадження не дозволяють їм сплачувати всі рахунки, тож вони змушені використовувати кредити, позики чи працювати на неповний робочий день», ‒ додав Адам Лонцький. Виходячи з розрахунків, ідеться навіть про 4,6 млн таких осіб.

Згідно з доповіддю, з рахунками насамперед не справляються фермерські домогосподарства (18 %), а також ті, що складаються з п’яти і більше осіб (22 % з них заявляють, що не можуть оплачувати рахунки).

Більшість поляків стверджує, що не має труднощів з оплатою всіх рахунків. «Детальний аналіз показує, що більшість з них – це люди у віці 35‒44 роки», ‒ додали автори опитування. Вони вказали, що особи, які можуть оплачувати рахунки з доходів і навіть дозволити собі більші витрати та заощадження, ‒ це переважно молоді поляки (18‒24 роки). Це пов’язано з тим, що вони досі живуть із батьками.

Виявилося, що поляки найбільше витрачають на іпотечний кредит. У середньому це 1863 злотих на місяць. За оренду квартири вони платять у середньому 1282 злотих, а за кредит чи кредитну картку ‒ 1038 злотих. Навчання в університеті, приватній школі чи дитячому садку обходиться приблизно в 576 злотих, а різноманітні страхування ‒ приблизно в 516 злотих. Ще 300 злотих ‒ це рахунки за опалення, електрику та газ.

На запитання, які платежі вони у першу чергу оплачували б, якби не вистачало грошей на всі рахунки, поляки відповіли, що в першу чергу сплачували б іпотечний кредит (88,2 %), оренду житла (87,9 %), квартплату (80,5 %), комунальні послуги (78,1 %) та ліки, які приймають постійно (72,1 %).

Опитування провели в серпні 2024 р. серед 1 тис. респондентів у віці 18‒74 роки, які особисто або разом з іншими особами в домогосподарстві оплачують рахунки.

джерело:
Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
За даними дослідження, проведеного платформою PayPo, поляки підходять до великодніх витрат обережно.
Поляки назвали продукти, які вони мають намір шукати цього року в рекламних буклетах перед Великоднем. Виявилося, що лідером стали зовсім не яйця.
У новому опитуванні поляків запитали, хто винен у вибуху війни на Близькому Сході.
Війна коштує – і чимало. Найновіші дані, опубліковані американським аналітичним центром Center for Strategic and International Studies, проливають світло на гігантські витрати, які несуть Сполучені Штати у зв’язку з операціями проти Ірану.
Понад половина поляків не підтримує інтервенцію Сполучених Штатів та Ізраїлю в Ірані. Такі результати опитування, проведеного дослідницькою агенцією SW Research на замовлення порталу Onet.
Результати опитування свідчать, що половина поляків вважає, що Польща повинна отримати ядерну зброю. Виявилося, що найбільше прихильників цієї ідеї – серед виборців правиці.
На фоні зростання міжнародної напруженості поляків запитали, як має діяти Польща під час збройного конфлікту між США та Іраном.
Чи повинні діти віком до 15 років узагалі користуватися соціальними мережами? Понад три чверті поляків вважають, що категорично ні.