Він став єдиним членом німецької нацистської партії, який похований на горі Сіон у Єрусалимі.

50 років тому, 9 жовтня 1974 р., помер Оскар Шиндлер – австрійський підприємець, який під час Другої світової війни врятував у Кракові понад тисячу євреїв. Спочатку він наймав їх у свою фабрику, оскільки вони були для нього дешевою робочою силою, проте з часом його мотивацією став порятунок людей. Шиндлер не був ідеальною постаттю: він надто любив гроші, алкоголь і жінок, а також був членом нацистської партії та шпигуном Абверу.

Невдовзі після початку війни Шиндлер приїхав до окупованого Кракова, щоб зайнятися там бізнесом. Завдяки знайомствам, хабарям і діяльності на чорному ринку в листопаді 1939 р. він придбав занепалу фабрику емалевого посуду та металевих виробів, яка належала єврейському підприємцю Абрахаму Банкєру, створивши компанію Deutsche Emailwarenfabrik (DEF), тобто Німецьку фабрику емалевих виробів.

50 lat temu zmarł Oskar Schindler, który podczas II wojny światowej ocalił ponad tysiąc Żydów. Pochowano go na górze Syjon; jest jedynym członkiem partii nazistowskiej, który tam spoczywa. Nie był jednak postacią pomnikową.https://t.co/P3UAIqkP9y#Schindler #Holocaust #żydzi pic.twitter.com/P3Rg49wRAB

— Dzieje.pl (@dziejepl) October 9, 2024

У 1944 р. фабрика надавала роботу 1,7 тис. працівникам, серед яких була щонайменше тисяча євреїв. Історики зазначають, що спочатку рішення про працевлаштування євреїв були переважно економічними, але з часом Шиндлер усвідомив їхню ситуацію і прагнув врятувати їх.

Фабрика спочатку виробляла посуд, але пізніше перейшла на виробництво озброєння, що надало Шиндлеру спеціальні привілеї як ключовому підприємству оборонного виробництва. Гестапо кілька разів заарештовувало його через підозри в корупції та допомозі євреям, але ніколи не висувало звинувачень, імовірно, завдяки хабарям.

Врятовані євреї пізніше писали: «Своє життя ми завдячуємо виключно зусиллям директора Шиндлера та його людському ставленню до своїх працівників». Імовірно, саме такі свідчення після війни забезпечили Шиндлеру та його дружині безпеку.

Після війни разом із дружиною він потрапив на територію Німеччини, контрольовану союзниками. Преса писала про його діяльність, яка рятувала життя євреям, але в німецькому суспільстві націонал-соціалістичні погляди залишалися міцними: діяльність Шиндлера часто засуджували, звучали навіть думки, що він мав би опинитися в газовій камері разом зі своїми євреями.

У 1949 р. Оскар Шиндлер емігрував з дружиною до Аргентини. Сплатити вартість подорожі йому допомогли врятовані євреї. У новому місці він намагався займатися сільським господарством, але без успіху. У 1957 р. він повернувся до Німеччини, де знову безуспішно намагався випробувати свої сили в будівництві. Шиндлер постійно стикався з фінансовими проблемами, попри скромну допомогу врятованих євреїв і єврейських організацій.

Оскар Шиндлер помер 9 жовтня 1974 р. у Гільдесгаймі. До кінця життя він підтримував контакти з деякими зі своїх колишніх підлеглих.

Світову популярність Оскару Шиндлеру приніс фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера», знятий за мотивами роману Томаса Кеніллі «Ковчег Шиндлера», опублікованого в 1982 р.

24 червня 1993 р. Інститут Яд Вашем визнав Емілію та Оскара Шиндлерів Праведниками народів світу.