Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович вважає, що українська та польська сторони повинні перейти до конструктивних дій у проблемних питаннях, що стосуються ексгумації та поховань.

Антон Дробович запропонував прийняти дорожню карту в цій галузі.

«Останніми місяцями важко було не помітити, як змінилася риторика Польщі щодо України. Шпальти провідних українських і польських видань рясніли різкими цитатами польських політиків, які вимагали історичної справедливості, порозуміння та дозволів на проведення досліджень та ексгумацій жертв Волинської трагедії», ‒ написав голова ІНП на порталі «Європейська Правда».

Голова УІНП наголосив, що в міждержавних відносинах, а тим паче між близькими країнами-сусідами історія ніколи не буде просто історією, а завжди матиме політичне забарвлення.

«Але це не означає, що варто відмовлятися від діалогу та гармонізації історичних політик держав для зменшення напруги між народами та недопущення конфліктності в майбутньому», ‒ наголосив Антон Дробович.

У зв’язку з цим він вважає, що українські й польські урядовці, а також усі залучені до розв’язання цих історичних проблем, мають нарешті перейти до конструктивних і професійних дій.

Антон Дробович перерахував кілька очікуваних, на думку української сторони, форм міждержавної співпраці. На його думку, першою з них є діяльність на найвищому політичному рівні, тобто у форматі міжурядових комісій, робочих груп міністерств, а також створення та ухвалення рамкових документів для дослідження подій минулого та визначення спільного бачення співпраці в майбутньому. Другою опцією є діяльність професійних експертних середовищ для забезпечення належного історичного та культурного діалогу.

Третьою формою є проведення досліджень місць поховання та вчинених злочинів, а також проведення (за потреби) ексгумацій і повторних поховань. Останньою є меморіалізація місць пам'яті, наприклад, встановлення таблиць і пам’ятників або впровадження сучасних практик так званої живої пам’яті.

«Усі ці форми співпраці повинні базуватися на законодавстві наших двох держав, а також на положеннях Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій від 21 березня 1994 р.», ‒ заявив Антон Дробович.

На його думку, «дорожня карта», що служитиме подоланню кризи, повинна виглядати наступним чином: відновлення вандалізованих поховань українців у Польщі, надання полякам усіх необхідних їм дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи (нині відомо про 10 чи 12 запитів), надання обома сторонами земельних ділянок для розширення цвинтарів та облаштування місць поховань, запуск інституційних механізмів вирішення проблемних питань щодо поховань і місць пам'яті.

Крім того, Антон Дробович вважає, що необхідно відновити українсько-польський форум істориків або іншу подібну платформу для розробки складних історичних тем, а також для популяризації реалістичного, а не популістського образу подій минулого.

Він вважає за необхідне відновити українсько-польський форум істориків або іншу аналогічну платформу для опрацювання складних історичних тем і вироблення не популістської, а реалістичної картини подій минулого, яка надалі буде поширена в обох суспільствах.

«Цей процес має завершитися ухваленням спільної рамкової заяви на найвищому політичному рівні, яка розставить крапки над i, засудить політизацію історії, акцентує на пріоритеті чесності та примирення після майже десятиліття турбулентності», ‒ підсумував Антон Дробович.

У середу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що під час візиту до Польщі обговорив з представниками польської влади конкретні кроки щодо вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської різанини. «Це питання давно отруює політичний діалог між обома країнами», ‒ підкреслив він.

Під час перебування міністра в Польщі український Інститут національної пам’яті анонсував, що у 2025 р. планує ініціювати роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області.

Між Варшавою та Києвом з весни 2017 р. триває суперечка щодо заборони пошуків та ексгумації останків польських жертв війн і конфліктів на території України, ухваленої українським ІНП. Заборона була видана після демонтажу пам’ятника УПА в польському селі Грушовичі в квітні 2017 р.

Польський ІНП повідомив у середу, що й надалі очікує від України позитивного розгляду своїх заявок, щоб розпочати пошукові та ексгумаційні роботи жертв злочинів. Український ІПН зазначив, що з 2019 р. українська сторона щонайменше тричі надавала згоду польській стороні на проведення робіт і досліджень у польських місцях пам’яті в Україні, але прохання України про відновлення пам’ятної таблиці на місці поховання солдатів УПА на горі Монаcтир поблизу села Верхрата Підкарпатського воєводства залишається невиконаним.

Крім того, українська сторона наголошує, що українці хочуть сприймати ОУН та УПА виключно як антирадянські організації (через їх повоєнний рух опору проти СРСР), а не антипольські.