Попри існування буферної зони та огорожі на кордоні з Білоруссю, Польща цього року прийняла рекордну кількість заяв про надання притулку. І їх буде ще більше.

Рішення Німеччини, яка з понеділка запроваджує контроль на всіх своїх сухопутних кордонах, найбільше вдарить по Польщі. Через неї, попри огорожу на кордоні з Білоруссю та запровадження там буферної зони, яку контролюють посилені формування армії та поліції, тисячі іноземців досі нелегально проникають до Європи. Багато хто потрапляє до Німеччини через Польщу, а також з півдня (через Словаччину і Чехію) Балканським шляхом. Цього року до Німеччини вже прибули 160 тис. іммігрантів, які подали там заявки про надання притулку.

Це свідчить про те, що вибірковий німецький контроль на кордоні з Польщею, який проводиться з жовтня минулого року, не дав результатів. Німеччина тепер хоче зупиняти іммігрантів перед своїми кордонами (і там розглядати їхні можливі заяви про надання притулку), а тих, хто нелегально перетнув зовнішні кордони, – масово відправляти назад до сусідніх європейських країн, через які вони потрапили до Німеччини. Це означає величезну проблему для Польщі, яка буде змушена приймати мігрантів, якщо виявиться, що вони потрапили до Німеччини через її територію.

🔴TYLKO U NAS. Rekordowa liczba wniosków o azyl w Polsce. Co jest jej powodem?#uchodźcy

Kliknij w zdjęcie, by poznać wyniki sondażu🔽https://t.co/6NuZoV3Fvv

— Rzeczpospolita (@rzeczpospolita) September 12, 2024

Тому прем’єр-міністр РП Дональд Туск розкритикував рішення Берліна, заявивши, що «такі дії для Польщі неприйнятні».

«Протягом кількох років Польща захищає кордони ЄС великими фінансовими та логістичними зусиллями. Без жодної допомоги. А Німеччина, ніби нічого й не сталося, вирішує припинити безперешкодний рух у ЄС і ще й погрожує нам, що поверне мігрантів. Можливо, вони повинні почати з урізання соціальної допомоги, тоді їхня проблема, як і наша, закінчиться?» ‒ заявив, не приховуючи обурення, один із політиків з оточення очільника польського уряду.

Натомість уряд Австрії вже заявив, що не прийматиме жодних людей, яких відправлять назад із Німеччини.

Тим часом у Польщі було подано рекордну кількість заяв про надання притулку. Їх подали 10,7 тис. іноземців (з січня до кінця серпня). Згідно з даними Управління у справах іноземців РП, це переважно громадяни України (3,9 тис. осіб), Білорусі (2,6 тис.) та РФ (0,7 тис.). Це значне зростання, адже за весь минулий рік на притулок претендували 9,5 тис. іноземців (половина його отримала), у 2022 р. – 9,9 тис., а у 2021 р. – 7,7 тис. осіб.

«Умови для отримання міжнародного захисту виконали лише 4,3 тис. осіб. Негативні рішення отримали 1,1 тис. з них, а розгляд справ стосовно 2 тис. осіб було припинено через виїзд заявників із території Польщі», ‒ прокоментував речник Управління у справах іноземців РП Якуб Дудзяк.

Міжнародний захист отримали переважно громадяни України (2,1 тис. осіб), Білорусі (1,8 тис.) та РФ (145). Особи, які отримали міжнародний захист, утримуються державою, не можуть працювати під час розгляду їхньої заяви та забезпечуються на період розгляду справи кишеньковими грошима, проживанням і харчуванням.

Уряд у середині червня запровадив тимчасову заборону на перебування в прикордонній зоні з Білоруссю й нещодавно продовжив її дію ще на 90 днів. МВС Польщі стверджує, що кількість спроб нелегального перетину кордону зменшилася на 64 % ‒ з 17 030 до 6130. Однак статистика залишається тривожною: з початку функціонування буферної зони було затримано 248 кур’єрів, які нелегально перевозили мігрантів, із яких 230 ‒ на польсько-білоруському кордоні.

Переважна більшість мігрантів, які нелегально намагаються перетнути польський кордон, не зацікавлені в отриманні притулку в Польщі. Управління у справах іноземців цього року припинило розгляд справ 303 громадян Сирії, 276 ‒ Росії, 248 ‒ Сомалі, 206 ‒ Еритреї та 147 ‒ Афганістану. Ці особи подали заяви про надання притулку, але, не чекаючи рішення, виїхали до інших європейських країн.