Польща
Виявили чергові людські останки на території колишнього будинку Служби безпеки в Більську-Підляському

Чергові людські останки виявили під час археологічних розкопок, поновлених на подвір’ї будинку колишньої Служби безпеки в Більську-Підляському. Про це повідомив у понеділок Інститут національної пам’яті. Ці пошуки проходять у рамках слідства, що веде інститут.

Слідча група білостоцького відділу Інституту національної пам’яті вже декілька років веде слідство щодо злочинів повітових працівників Служби безпеки у Більську-Підляському. Йдеться про вчинені там вбивства діячів і членів підпільних незалежницьких організацій у 19441956 рр., які помирали внаслідок побиття і тортур.

Слідство стосується теж психічного і фізичного знущання над ув’язненими членами визвольних організацій. ІНП має намір встановити як злочинців, так і персональні дані всіх жертв. Серед доказів – акти колишнього Військового районного суду в Білостоці, які стосуються процесуального провадження справ заарештованих.

Більська Служба безпеки, у дворі якої у вівторок поновили археологічні пошуки, знаходилася в приміщенні колишнього монастиря Кармелітів. Після того, як Червона армія зайняла місто, найімовірніше, там розмістилося управління НКВС.

Перші археологічні пошуки провели там у вересні 2016 р.; тоді віднайшли скелет і останки принаймні п’яти осіб.

Роботи поновили тиждень тому. Як повідомив у понеділок керівник слідчої групи ІНП у Білостоці, прокурор Януш Романчук, на так званому малому подвір’ї виявили чергові рештки кісток: щелеп, поперекових відділів хребта, стоп і зубів.

«Ці останки віднайшли в районі фонтана, побудованого на місці давньої монастирської криниці, до якої працівники Служби безпеки могли вкидати тіла осіб, позбавлених життя у повітовій Службі безпеки в Більську-Підляському», – розповів прокурор. Він додав, що пошуки на місці давньої монастирської криниці продовжуватимуть.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.