Світ
У Литві відкрили центр підготовки операторів безпілотників

Плани литовського Міністерства оборони амбітні. Литовці планують щороку навчати близько тисячі операторів дронів.

У Вільнюсі створено Центр компетенції безпілотних літальних апаратів.

«Цього року ми хочемо підготувати близько п’яти сотень операторів безпілотників, а з наступного року ‒ по тисячі на рік», ‒ сказав журналістам міністр оборони Лаурінас Кащюнас.

Люди, які пройдуть навчальний курс, будуть внесені до реєстру, що буде доступний Департаменту мобілізації та громадянського опору.

«Ми будемо знати, хто має навички, тому, коли буде потреба, будемо розуміти, до кого звертатися», ‒ додав очільник Міноборони.

Навчання триватиме два дні та проходитиме в усіх органах місцевого самоврядування. Завершиться все тестуванням, після проходження якого оператор дрона отримає ліцензію та відповідний сертифікат. Усі громадяни Литви, яким виповнилося 18 років і які пройшли базовий курс громадянського опору, зможуть узяти участь у навчанні.

Минулого місяця у Вільнюсі відкрили спеціальну локацію, де мешканці можуть вдосконалювати навички пілотування дронів. Це місце є частиною міських планів потенційної оборони литовської столиці.

Схожі публікації
Президенти Польщі та Литви під час спільних військових навчань заявили, що головним пріоритетом обох країн є протидія загрозам із боку Росії.
Голова Сейму Литви Юозас Олекас заявив, що Польща є ключовим партнером його країни – і в торгівлі, і в питаннях безпеки.
Україна має великий досвід у виробництві безпілотників, що викликає захоплення серед польських військових.
Перші F-35 прибудуть до Польщі наприкінці травня, паралельно триває формування 11-ї авіаційної ескадрильї – першого підрозділу, що працюватиме з цими літаками.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.
Сухопутні війська Нідерландів першими в НАТО інтегрують підрозділи безпілотників та антидронові підрозділи до складу всіх бойових частин.
Ударні дрони високоточного ураження перебувають на завершальному етапі розробки.
Вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо програми ЄС SAFE спричинило політичну бурю, а на тлі з’явилися припущення про можливий тиск з-за кордону.
Перед Президентським палацом у Варшаві відбувся протест проти рішення Кароля Навроцького, який наклав вето на закон щодо європейської програми SAFE.