Польща
Триває реєстрація на історичний конгрес чотирьох народів

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету запрошує подавати заявки на участь у Міжнародному історичному конгресі «Історична спільнота чотирьох народів – спадщина ідей та майбутні перспективи».

Конгрес дослідників історії Польщі, Литви, України та Білорусі відбудеться у Варшаві 13–16 вересня 2024 р.

Для науковців це можливість виступити на тематичних панельних дискусіях та знайти потенційних партнерів для нових спільних досліджень, адже в заході візьмуть участь понад 200 істориків із різних країн світу.

Мета конференції – представити історію, політичну культуру та спільну спадщину чотирьох народів Польщі, Литви, України та Білорусі в контексті історії всього регіону Центральної та Східної Європи.

Організатори планують винести на обговорення, зокрема, такі питання:

– Які нові підходи до вивчення соціальної історії можуть бути запропоновані для глибшого розуміння взаємодії між народами регіону?

– Яке місце займає «російське питання» в історії чотирьох народів і як його варто інтерпретувати сьогодні?

– Як можна переосмислити інтерпретацію конфліктів у регіоні, враховуючи нові історичні дані та підходи?

– Які нові перспективи відкриваються для вивчення визвольних рухів у Центрально-Східній Європі?

– Як можна переосмислити вплив російського комунізму та імперіалізму в сучасному історичному контексті?

– Як переосмислити національну політику та культури пам’яті в українсько-литовсько-білорусько-польському регіоні, щоб зробити їх більш транснаціональними?

Програма заходу перебуває на стадії підготовки. Незабаром організатори оприлюднять її в повному обсязі.

Поки що програма включає такі теми:

1. Культура пам’яті в сучасній Україні: деколонізація історичних знань, культурний простір, практики пам’яті (модерує професор Юрій Шаповал).

2. Давня Річ Посполита – контроверсійні поняття: окциденталізація, толерантність, полонізація/креси, католицизація, утиски, зрада еліт (модерують професорки Лариса Довга та Наталія Старченко).

3. Річ Посполита у XVII і XVIII ст. – від багатонаціональної до національної держави? (модерують професори Наталія Старченко та Міхал Копчинський).

4. Річ Посполита та її спадщина в національних наративах – нові публікації, нові проєкти, нові перспективи (модерує професор Ігор Конколевський).

5. Довге XVIII ст.: практики, ідеї, ранньомодерні структури в Україні XIX ст. (модерують професор Мар’ян Мудрий, доктор Остап Середа).

6. Брати в нещасті: тоталітаризм у долях чотирьох народів (методологічні виклики, рефлексії, наративи, сучасні загрози) (модерує професорка Лариса Якубова).

7. Війна очима історика на фронті (модерує Борис Черкас).

8. Як викладати історію України в Польщі та інших країнах ЄС – уроки з повномасштабної війни в Україні (модерують доктор Марцін Вятр, професор Ігор Конколевський).

9. Велике князівство Литовське у складі Речі Посполитої: держава, народ, культура (модерує Рамуне Шмігельскітє).

10. Історичні та сучасні польсько-українські відносини в університетському викладанні (модерує Андрій Портнов).

11. Складні питання спільної історії народів колишньої Речі Посполитої: погляд із Білорусі (модерує Алєсь Кравцевіч).

12. Біженство в Центрально-Східній Європі під час Першої світової війни (модерує Даріуш Слапек).

13. Моделі культури Речі Посполитої в українському дискурсі другої половини XVIII ст.: випадок Григорія Сковороди (модерує Лариса Довга).

14. Цукор і модернізація в просторі Україна–Литва–Білорусь: солодко-гірка історія (модерують Міхал Копчинський, доктор Ольга Гайдай).

15. Сучасні технології в контексті гуманітарних досліджень (модерує Гелена Красовська).

16. Краєвість проти національної ідеї: біографічна сесія (модерує Олександр Смолянчук).

17. Публічна дипломатія Люблінської трійки (четвірки?): минуле й майбутнє (модерує Ірина Матіаш).

Детальну інформацію можна отримати тут: kongres.studium@uw.edu.pl.

Заявку на участь у конгресі можна подати через реєстраційну форму, доступну за посиланням: historycongress.info.

Пропозиції доповідей потрібно подати до 15 липня 2024 р.

Заявку з пропозицією теми доповіді, повні публікації та анотації потрібно подати англійською мовою.

Робочі мови конгресу: для загальних панелей – польська та англійська; мови тематичних панелей будуть визначені в робочому порядку.

Схожі публікації
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Оголошено прийом заявок на участь у програмі «Ulam NAWA 2026», яка дає можливість польським науковим установам і закладам вищої освіти наймати видатних науковців з-за кордону на період від 6 до 24 місяців.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Вчені припускають, що на малюнку, авторство якого приписують Леонардо да Вінчі, можливо, збереглися генетичні сліди геніального митця.