Робоча сила з Азії та Південної Америки – це група мігрантів у Польщі, яка зростає найшвидшими темпами. Це молоді чоловіки, готові працювати й задоволені умовами, які їм пропонує Польща, тобто мінімальною заробітною платою.

Кількість працівників із віддалених країн у Польщі систематично зростає. Все вказує на те, що незабаром саме вони будуть домінувати на польському ринку праці. У 2019 р. громадянам із країн Азії та Південної Америки було видано майже 55 тис. дозволів на роботу, у 2023 р. – понад 275 тис., що означає п’ятикратне зростання.

Згідно з інформацією Управління соціального страхування РП, торік найбільший річний приріст у групі іноземців, що працюють у Польщі, було зафіксовано серед колумбійців (215 %), непальців (110 %) і аргентинців (75 %).

Одночасно, як показує статистика Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), українські біженці дедалі частіше приймають рішення покинути Польщу. На початку цього року найбільше українців було в Німеччині (1,13 млн), Польщі (956 тис.), Чехії (381 тис.), Великій Британії (253 тис.), Іспанії (192 тис.), Італії (168 тис.) та Нідерландах (149 тис.).

Ця ситуація призводить до того, що на польському ринку праці з’являється дедалі більше вакансій. Це стосується не лише сезонних працівників, але й фізичних працівників, на яких у Польщі найбільший попит. Ці місця раніше займали переважно українці, але тепер їх усе частіше починають займати мігранти з країн Азії чи Південної Америки. Крім того, нестабільна економічна ситуація в країнах Центральної Азії значною мірою сприяє трудовій міграції. Ще донедавна громадяни цих країн охоче виїжджали в пошуках роботи до Росії, але тепер цю ситуацію змінила війна в Україні.

«Громадяни Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану чи Казахстану значною мірою припинили міграцію в напрямку Росії. Сьогодні їхнім головним напрямком стають країни Європи. Працівники, які перебувають у нас, частину своєї зарплати, зазвичай, відправляють родині. Мінімальна місячна зарплата здатна покрити кількамісячне утримання їхніх близьких, які залишилися в країні», – коментує власник агенції тимчасової роботи WS Corp Себастьян Войцешек.

На початку травня 2024 р. компанія EWL Group опублікувала результати дослідження, проведеного серед трудових мігрантів з Азії та Південної Америки, які працюють у Польщі. Виявилося, що вони не розчаровані. Їхні середні місячні чисті доходи становлять приблизно 950 доларів (3774 злотих), що вказує на майже триразове зростання доходів у випадку мігрантів із Південної Америки та майже чотириразове – у випадку працівників з Азії. Понад половина респондентів зазначає, що теперішня робота в Польщі відповідає їхнім кваліфікаціям (60 %).

Окрім того, серед мігрантів із цих країн переважають молоді чоловіки (75 %), яких серед біженців з України бракує. У результаті саме мігранти з Азії та Південної Америки часто займають ключові позиції в таких галузях, як промислове виробництво (30 %), сільське господарство (9 %) чи будівництво (6 %).

Майже половина мігрантів з Азії та Південної Америки (47 %) зізнаються, що хочуть залишитися в Польщі на термін понад два роки, що також свідчить про їхню готовність до довготривалого перебування на польському ринку праці.

«Працівники з-за меж Європи заявляють, що планують працювати в середньому два роки на теперішньому місці роботи в Польщі. Основні причини, які могли би спонукати їх до передчасно звільнитися, – це насамперед привабливіша пропозиція роботи також у Польщі (56 %). Для порівняння: кращу пропозицію роботи в іншій країні обрали б понад удвічі менше респондентів (26 %). Це підтверджує той факт, що більшість мігрантів з Азії та Південної Америки сприймають Польщу як головну мету своєї економічної міграції», – коментує результати дослідження директор із питань міжнародного рекрутингу компанії EWL Group Марцін Колодзейчик.

«Протягом наступних чотирьох-п’яти років ми повинні очікувати дуже великої кількості працівників із Центральної Азії, які вже сьогодні займають місця, на яких раніше працювали громадяни України. І тут йдеться про мільйони. На польському ринку праці ми фіксуємо дедалі більший попит на таких працівників, з’являється більше вакансій, на які можуть претендувати саме вони», – зазначає Себастьян Войцешек.