Secondary Archive. Women Artists in War ‒ це проєкт, започаткований у Польщі, який досліджує та архівує мистецтво, що довгі роки мало клеймо «вторинного».

Зокрема, йдеться про жіночу творчість. Цього року Secondary Archive поповнився 15 новими іменами українських художниць, які у своїх роботах торкаються теми війни.

У своїх роботах учасниці виставки зображують війну не напряму, вони звертаються до спогадів про дім і дитинство. У рамках виставки в діалог з українськими художницями вступають мисткині з Польщі, які працюють зі спорідненими темами. Тож виставка дозволяє прослідкувати глибші звʼязки між українською та польською культурою, тенденції в роботі з чутливими темами.

Українська художниця Аля Сегал разом із Вальдемаром Татарчуком, директором галерії «Лабіринт», є кураторкою цієї виставки.

Сам Вальдемар Татарчук віддавна підтримує мистецькі зв’язки з Україною, а від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 р. у його галереї майже безперервно один із павільйонів експонує роботи українських митців. Підтримати українських художниць було важливо для Вальдемара Татарчука.

«Ми робимо це не лише тому, що це просто українське. Це не єдиний критерій. Я втілюю проєкти, які мають високу мистецьку цінність, які просто дуже добре зроблені», ‒ поділився куратор виставки. Він додав, що проєкт Secondary Archive. Women Artists in War цікавий ще й тим, що можна порівняти, як українські та польські жінки переосмислюють біль війни.

«За ці два роки війна, на жаль, стала частиною життя. Ця війна, звісно, є, її не вдасться уникнути, щоб художниці не творили і зображували. Війна та її атмосфера дуже сильно впливає на людей. Проте, якби ми не знали, що це роботи мисткинь, країна яких потерпає від війни, то, може, ми б цього і не помітили. В цих роботах з’являється неспокій, але очевидної війни, яку ми знаємо зі ЗМІ, у роботах немає. Цікаво тут порівняти роботи Катерини Олійник та Малгожати Павляк. Вони обидві малюють природу, пейзажі. Малгожата малює маленькі елементи, коріння, невеличкі листочки, якісь пагінці, які пробиваються крізь землю. Катерина малює щось схоже, але різниця ось яка: у Катерини з цієї землі стирчить уламок або якась кістка, якісь сліди війни, що виглядають, скоріше, як елемент природи. Вона демонструє, як природа та екосистема змінюється під впливом війни. Коли ми вже розвішували роботи в галереї, я запитав знайомого, як він думає, які саме роботи польських, а які – українських мисткинь, і він вказав навпаки, він був переконаний, що українка намалювала картину, яка явно показує щойно деокуповані території, яку розруху російські військові залишили після себе. Але це намалювала полька. Тож ця виставка цікава також і  через аналіз поглядів. А вони різні не лише на рівні «польки‒українки». Ми бачимо цілий калейдоскоп думок», ‒ розповів Вальдемар Татарчук.

Виставка відкрилася 18 травня і діятиме до 18 серпня.