Світ
Словаччина лишається найбільш проросійською країною Центральної Європи

Як стверджує експерт Міхал Вашечка, Кремль знаходить у Словаччині благодатний ґрунт для поширення своєї пропаганди.

Завтра, 6 квітня, словаки вирішать, хто стане їхнім новим президентом. У другий тур виборів увійшли колишній міністр закордонних справ Іван Корчок, якого підтримала частина опозиції, і кандидат від урядового табору, очільник парламенту Петер Пеллегріні.

Виборчу кампанію супроводжували теорії змови і так звані фейк-новини. Як підкреслив в інтерв’ю Польському радіо соціолог Міхал Вашечка, близько половини словаків піддаються впливу дезінформації. За його словами, головною темою президентської кампанії став вибір між Сходом і Заходом.

«Сьогодні Словаччина є найбільш проросійською країною Центральної Європи. Це найбільш пропутінська країна. Попри те, що в Україні триває війна, для 25 % словаків Путін лишається популярним і вони хотіли б мати такого президента», ‒ заявив експерт. Він додав, що одночасно Словаччина є найбільш антизахідною державою в цьому регіоні Європи.

Міхал Вашечка зазначив, що це лише частково результат гібридних дій із боку Росії. За словами фахівця, кремлівська пропаганда знаходить у Словаччині благодатний ґрунт.

«Ця країна досі шукає свою ідентичність. Ця країна завжди була поляризована, але це не політична поляризація, а культурна або ж навіть цивілізаційна поляризація. Словаччина ‒ це країна з високим рівнем недовіри між людьми та інституціями. Звідси всі теорії змови, якими сповнена ця держава», ‒ пояснив соціолог.

Експерти Словацької академії наук дійшли висновку, що словаки найчастіше вірять у теорії змови про неурядові організації, про так звану гендерну ідеологію та про нібито біологічну зброю в Україні.

В опублікованому на початку 2024 р. дослідженні, яке проводили в усіх країнах Вишеградської групи, найбільш стійкими до дезінформації виявилися поляки.

Схожі публікації
За словами угорського журналіста-розслідувача, Кремль створив спеціальну групу, завданням якої є втручання у квітневі парламентські вибори в Угорщині.
Вкрай важливо побудувати незалежний ланцюг поставок, який не буде перерваний у разі збройного конфлікту.
Таку думку озвучив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Сеймі, маючи на увазі російське вторгнення в Україну.
Приватна Вища суспільно-економічна школа в Гданську відкриває нову спеціальність післядипломного навчання «Геополітика і геостратегія».
Участь Польщі в ядерних програмах варто розглядати як реалістичний сценарій та предмет серйозного обговорення, що дозволить країні краще забезпечити власну безпеку в умовах нестабільної геополітичної ситуації.
Всепольська дослідницька група опублікувала результати найновішого опитування.
Від початку лютого Угорщина та Словаччина залишаються без російської нафти. Армія російського агресора пошкодила єдиний шлях постачання ‒ південну нитку нафтопроводу «Дружба» в Україні.
Матеріал платформи Kanal Zero, знятий у Калінінградській області, викликав хвилю критики з боку журналістів, польської влади та української дипломатії.
Термін завершення війни в Україні, на якому наполягають Сполучені Штати, є нереалістичним, вважає експерт з міжнародної безпеки, професор Кшиштоф Женгота.