Президент Румунії Клаус Йоганніс матиме непросте завдання в боротьбі за посаду Генерального секретаря НАТО з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.

Про це заявив аналітик варшавського Центру східних досліджень Каміль Цалус. «Це рішення як азартна гра, але Йоганнісу немає чого втрачати», ‒ вважає експерт.

Учора, 12 березня, Клаус Йоганніс заявив, що має намір боротися за посаду глави НАТО, яку восени назавжди залишить Єнс Столтенберг. Його потенційний конкурент, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте має підтримку ключових членів НАТО: США, Великої Британії та Німеччини.

I decided to enter the competition for @NATO SG position and I assume this candidacy with full responsibility on behalf of Romania. 🇷🇴 is a pillar of stability & security in the region and it is time to assume an even greater responsibility within the Euro-Atlantic leadership. pic.twitter.com/VqPe8x8fgc

— Klaus Iohannis (@KlausIohannis) March 12, 2024

«Йоганнісу буде нелегко. Неофіційно кажуть, що Рютте підтримують понад дві третини країн НАТО. Однак у нього є сильні опоненти, а рішення має бути ухвалене одноголосно. І Йоганніс, імовірно, розраховує саме на це», – наголосив Каміль Цалус.

Різко проти кандидатури Рютте висловилися Угорщина та Туреччина, але відомо, що нідерландський кандидат викликає роздратування і в інших країнах.

«Йоганніс може розіграти карту компромісного кандидата, якого можуть підтримати США, Велика Британія чи Німеччина, якщо обрання прем’єр-міністра Нідерландів зайде у глухий кут», – наголосив аналітик Центру східних досліджень.

Інша проблема полягає в тому, що сьогодні крісло заступника глави НАТО займає Мірча Джоане, інший румунський політик. На думку експерта, це зменшує шанси Йоганніса, адже двох румунських політиків у керівництві НАТО може бути забагато.

Клауса Йоганніса сприймають як політика без харизми, який, особливо під час своєї другої каденції, не дуже активний. За це його жорстко критикували в румунських ЗМІ, хоч варто визнати, що останнім часом він активізувався на міжнародній арені. Рейтинги президента, які були дуже високими на початку його правління, сьогодні становлять 16 %.

Не секрет, що з огляду на завершення цього року другого президентського терміну (формально в грудні, але вибори призначені на вересень) Клаус Йоганніс задумується про міжнародну кар’єру. За припущеннями ЗМІ, крім посади генсека НАТО, його цікавлять крісла президента Європейської ради, віцепрезидента Єврокомісії та єврокомісара з питань сусідства і розширення.

«Рішення балотуватися на посаду Генерального секретаря – це як азартна гра, тому що Йоганніс ставить на карту свій імідж. З іншого боку, йому немає чого втрачати. ​​Його другий термін добігає кінця, і нічого привабливішого у професійному плані на його Батьківщині на нього не очікує», ‒ вважає Каміль Цалус. Він додав, що політична сила Клауса Йоганніса, Національна ліберальна партія (PNL), яка входить до правлячої коаліції в Румунії, протягом кількох місяців програє в опитуваннях громадської думки.