Польща
У польському Тарнові дослідники натрапили на сенсаційну знахідку

Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.

За усталеними уявленнями, останки князя Януша Острозького та його першої дружини Сюзанни Середі спочивають у олов’яних саркофагах у крипті Острозьких, що під тарнівським кафедральним костелом. У принципі цей факт не викликав жодних сумнівів. Таку інформацію можна знайти у виданнях ще ХІХ ст., путівниках та інтернеті. Однак останнім часом ситуація змінилася. Чи дійсно мало місце важливе відкриття?

У цьому переконаний заступник директора Єпархіального музею в Тарнові, отець Себастьян Мусял. Священник досліджував цю тему кілька місяців і запросив до Тарнова двох краківських науковців із Ягеллонського університету. Пьотр Красний і Міхал Кужей з Інституту історії мистецтва Ягеллонського університету оглянули саркофаги. Вчені підтвердити той факт, що в меншому саркофазі перебуває поховання не Сюзанни Середі, як вважалося раніше, а третьої дружини князя – Теофілії Острозької з родини Тарлів (1595‒1636 рр.), дочки новосондецького каштеляна Зигмунта Тарло та Барбари Собківни.

Як розповів отець Себастьян Мусял, на саркофазі є три незаперечні докази, які стали вирішальними в цьому питанні.

На саркофазі виявили позолочені літери T, T, X, O, H, N, K, K, які слід розуміти як «Teofila Tarłówna, Xiężna Ostrogska, Hrabina Niemiecka, Kasztelanowa Krakowska» (Теофіла Тарлівна, Княжна Острозька, Графиня Німецька, Каштелянова Краківська). Геральдичний щит, розміщений на бічній стороні саркофага, належить родині Теофілії Тарло й містить зображення кількох гербів, родин Острозьких, Тарлів, Собків, а також персональні герби двох бабусь Сюзанни – Урсули Фліцінгер і Магдалени Йорданівни.

Виявилося, що саркофаг був виготовлений після 1635 р., про що свідчить його оздоблення в характерному стилі кнорпельверк, який був популярний саме в цей період. Ці факти доводять, що в саркофазі була похована Теофілія Тарло.

Фото: Sebastian Musiał

Правда, тепер виникають інші питання. Де ж похована Сюзанна Середі? Чи її останки в тій же крипті? Чому про поховання Теофілії Тарло у крипті забули, тим більше, що зверху, у костелі, колись була її епітафія? Хто припустився помилки?

Дорогі антропологічні дослідження могли б пролити світло на історію родини Острозьких. Отець Себастьян Мусял наголошує, що саркофаги є пам’яткою європейського масштабу й потребують реставрації.

Якщо буде проводитися реставрація, то паралельно варто провести антропологічні дослідження. Тут не обійтися без ДНК-тестів. Можливо, виявиться, що дві дружини князя поховані в одному саркофазі. Це, звісно, малоймовірно, але історія вміє підкидати нам всілякі несподіванки. Завдяки такому дослідженню ми можемо дізнатися, що спричинило смерть Януша Острозького та його дружини, а також зможемо дослідити їхній одяг. Крізь отвір у саркофазі Януша Острозького навіть сьогодні можна побачити фрагменти деревини, сукна та золотих ниток.

Можливо, в майбутньому цю крипту вдасться відкрити для відвідування? Під тарнівським кафедральним костелом загалом є сім крипт, але лише одна з них – тарнівських єпископів – відкривається для відвідування в листопаді.

У пресвітерії храму міститься одна з найбільших у Європі епітафій, присвячена Янушу Острозькому та його першій дружині Сюзанні Середі. Цей монумент був споруджений ще за життя князя та на його замовлення. Епітафія розташована якраз над криптою Острозьких, а її монументальність і пишність свідчать про велич магната та усієї родини Острозьких. Варто додати, що епітафія є одним із найпопулярніших туристичних об’єктів міста.

Нагадаймо, Януш Острозький (1554‒1620 рр.) – князь, каштелян краківський, воєвода волинський, староста володимирський, переяславський, богуславський, білоцерківський, брацлавський, черкаський, корсунський і переяславський. Був одним із найбагатших магнатів Речі Посполитої, засновником Острозької ординації та її першим ординатом.

джерело:
Схожі публікації
За процедурою, лише після рішення Апеляційного суду, якщо воно підтвердить постанову Окружного суду у Варшаві, матеріали будуть передані міністру юстиції для остаточного рішення.
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
Храм Святої Родини, відомий як Саграда Фамілія, досягнув своєї максимальної висоти. Це сталося після понад століття від початку його будівництва.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.