Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, сьогодні 65 % українських біженців у Польщі мають роботу. Деякі з них відчувають труднощі на польському ринку праці, зокрема такі, що пов’язані з дискримінацією.
Польські роботодавці більш охоче влаштовують на роботу, яка не вимагає високої кваліфікації, співвітчизників. А от у випадку роботи, яка вимагає відповідної освіти та досвіду, національність кандидата вже не така важлива.
Згідно з останнім звітом Польського економічного інституту, в Польщі рівень зайнятості українських біженців є найвищим серед усіх країн Організації економічного співробітництва та розвитку та сягає 65 %. Це означає, що майже семеро з десяти знайшли в Польщі роботу. Водночас вони стикаються з багатьма проблемами на ринку праці, у тому числі з нерівним ставленням.
Польський економічний інститут вирішив провести експеримент і надіслати чотири різні резюме компаніям, які шукають працівників. Два з них стосувалися фіктивних кандидаток із Польщі, а два – українок. Одне резюме стосувалося вакансії, яка потребує досвіду та освіти, а інші – з меншими вимогами. Виявилося, що в галузях, які не потребують кваліфікації, роботодавці охочіше відгукуються на пропозиції «польок». Таких відповідей було майже на 30 % більше, ніж тих, які надійшли «українкам».
📊 W najnowszym raporcie PIE:
— Polski Instytut Ekonomiczny (@PIE_NET_PL) January 31, 2024
👥 65% - wskaźnik zatrudnienia uchodźców wojennych z Ukrainy w Polsce
🗓️ 82% i 50% - wskaźniki zatrudnienia w 2022 r. uchodźców odpowiednio znających i nieznających języka polskiego
📉 O 29% był niższy odsetek oddzwonień do kandydatki z… pic.twitter.com/RaMG1EHJ7A
«У випадку вакансій, які вимагають вищої кваліфікації, ця різниця не була статистично значущою, що не дозволяє чітко стверджувати про наявність дискримінації. Варто нагадати, що експерименти такого типу є перевіреним методом демонстрації так званої статистичної дискримінації та мають багато застосувань. У подібному дослідженні ПЕІ виявив вікову дискримінацію на польському ринку праці», – розповів старший аналітик Польського економічного інституту Лукаш Блащак.

Підсумки експертменту ПЕІ
Українські біженці найчастіше виконують фізичну роботу, працюють у галузі туризму, логістики, на будівництві та виробництві. Однак аналіз показує, що майже половина з них (46 %) працюють нижче своєї кваліфікації, що є наслідком незнання польської мови. Це також одна з причин, чому фірми в Польщі не працевлаштовують українців.
Як наголосив старший радник групи з вивчення поведінкової економіки Польського економічного інституту Радослав Зизік, це дуже диференційована група працівників, але спільними для них є почуття самотності, страх за близьких і невпевненість у майбутньому. Водночас він підкреслив, що дискримінація за національною ознакою є лише однією із проблем на польському ринку праці. Більшу роль тут відіграють вимоги роботодавців, які часто стверджують, що ризик, пов’язаний із працевлаштуванням українців, полягає в їх невизначеному правовому статусі, можливості повернення на Батьківщину або невизначеності рівня їхніх компетенцій і досвіду.
«Біженці стикаються з труднощами, пов’язаними з визнанням власної кваліфікації та часто працюють нижче рівня своїх навичок або в так званому «тіньовому секторі». Попри виклики та труднощі, варто підкреслити, що українські біженці в Польщі помічають і цінують підтримку, яку їм надають державні інституції, міжнародні організації та громадянське суспільство», – підкреслив Радослав Зизік.