Світ
Євросоюз оголосить про прискорення поставок боєприпасів в Україну

Лідери країн ЄС мають закликати свої уряди прискорити необхідні закупівлі боєприпасів.

Євросоюз оголосить про прискорення поставок боєприпасів в Україну. Такі положення увійшли до проєкту пропозицій, підготовленого до саміту, який відбудеться в четвер у Брюсселі.

Необхідно терміново прискорити поставки, щоб виконати зобов’язання ЄС щодо доставки в Україну мільйона боєприпасів до березня. Наприкінці минулого року експерти ЄС заявили, що Євроспільнота не зможе виконати цю обіцянку. Склади в багатьох країнах порожні, а нові контракти не дозволяють швидко поповнити запаси й передати Україні ракети.

Лідери мають закликати уряди держав-членів прискорити необхідні закупівлі боєприпасів. У проєкті пропозицій до саміту також є декларація про подальшу фінансову підтримку України, але без конкретних деталей. А головною темою саміту в четвер стане фінансовий пакет у розмірі 50 млрд євро до 2027 р.

На грудневому саміті Угорщина заблокувала згоду на цей пакет. Відтоді тривають консультації з владою в Будапешті, чиниться тиск, у європейській пресі звучать погрози повністю припинити фінансування ЄС.

Угорщина кілька днів посилає сигнали до Брюсселя, що готова погодитися на пакет за певних умов, які ще мають бути узгоджені.

Схожі публікації
Польща наступного року має отримати 400 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський.
На референдумі в Ісландії 52,8 % виборців проголосували проти відновлення переговорів щодо вступу країни до Європейського Союзу.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що такі запити від НАТО надходять до багатьох країн-союзниць.
Варшава прагне увійти до американського оборонного технологічного ланцюга.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Попри напруженість у відносинах із Києвом, більшість поляків надалі виступають за надання Україні військової допомоги.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.