Пропозиції щодо обмеження чи вилучення релігії зі шкіл, які все частіше з’являються в польській публічній дискусії, суперечать традиції, яка панує в європейському просторі.

Релігійна освіта в школі відповідає європейським стандартам, хоч її реалізація в окремих країнах різниться. У більшості країн відвідування уроків релігії є добровільним, але в деяких ‒ обов’язковим. В окремих країнах навчальну програму з релігійного виховання контролюють церкви та релігійні об’єднання, в інших – релігія в школі не має конфесійного виміру і викладається у формі, близькій до релігієзнавства.

У більшості європейських країн, за винятком Болгарії, Франції, Люксембургу та Словенії, програма релігійного виховання реалізується в системі державної освіти. Релігія в державних школах відсутня у Франції та Словенії, тому що в цих країнах прийнятий конституційний «секуляризм», який розуміється таким чином, що жодні релігійні елементи, включаючи викладання релігії, не повинні мати місця в публічному просторі. Натомість у Болгарії релігія ще не повернулася до шкіл після комуністичного періоду, хоч цього вимагає місцева православна церква. З 2015 р. релігійне виховання виключили з програм державних шкіл у Люксембурзі.

Викладання релігії в школах є обов’язковим у 23 із 27 країн Європейського Союзу. У восьми країнах участь у шкільних уроках релігії є обов’язковою. Таку систему шкільного релігійного виховання мають Австрія, Кіпр, Данія, Фінляндія, Греція, Мальта, більшість земель Німеччини та Швеція. Однак якщо батьки конкретного учня висловлюють чітке заперечення, навіть якщо предмет є обов’язковим, учень звільняється від цих уроків. Лише в Греції та на Кіпрі учні, які визнають себе православними, зобов’язані відвідувати шкільні уроки катехізису.

У 15 країнах ЄС участь у шкільних уроках релігії є добровільною і має факультативний характер, залежно від волі батьків або самих учнів старших класів. Така система діє в Бельгії, Хорватії, Чехії, Естонії, Іспанії, Нідерландах, Ірландії, Литві, Латвії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Угорщині та Італії.

Однак у чотирьох країнах Євросоюзу релігію викладають конфесії поза державними школами. Позашкільне релігійне виховання прийняте у Франції (крім Ельзасу й Лотарингії), Словенії, Люксембурзі та Болгарії. У двох вище згаданих департаментах Франції релігійна освіта в школах є обов’язковою.

З огляду на кардинальні культурні зміни, які відбуваються у європейських суспільствах, зокрема в Польщі, дедалі частіше ведуться дискусії щодо форми релігійної освіти в системі державної освіти. Релігійне виховання конфесійного характеру і контрольоване релігійними об’єднаннями поступово замінюється релігієзнавством або навчанням, не пов’язаним із конкретною конфесією. Однак це повільний процес, який поступово розвивається паралельно з подальшою секуляризацією багатьох європейських суспільств.