Польща
Світ юнацьких пригод Альфреда Шклярського

«Всі ми прагнемо переживати незвичайні події, мандрувати світом, але ж небагатьом із нас це вдається. Тому й виникає ця спрага пізнавання світу та його жителів», – говорив Альфред Шклярський у студії «Polskie Radio».

9 квітня 1992 р. помер Альфред Шклярський, письменник і популяризатор знань про польських мандрівників, дослідників, автор циклу повістей про Томека Вільмовського.

«Я хотів дати молоді можливість звершити мандрівки екзотичними країнами нашої Землі. Пізнати їхню флору, фауну й історію відкриттів. Мені здавалося, якщо я створю такого собі пригодницько-мандрівного героя, то він зможе не тільки розважати читачів, але й одночасно нагадувати про польських дослідників і мандрівників», – розповідав Альфред Шклярський про мотиви своєї праці в архівній аудіопередачі станції «Polskie Radio».

Альфред Шклярський сам виріс поза Польщею. Народився він у 1912 р. у Чикаго. Був сином Анджея Шклярського, діяча Бойової організації Польської соціалістичної партії, який у 1908 р. емігрував до Сполучених Штатів. Письменник повернувся на Батьківщину у віці 16 років. Під час Другої світової війни опублікував під псевдонімом Олександр Груда три пригодницькі повісті для дорослих. Твори «Залізний пазур», «Криваві діаманти» й «Таємниця гробниці» друкувалися в німецьких щоденних газетах, хоча сам Шклярський із 1944 р. був солдатом Армії Крайової та брав участь у Варшавському повстанні.

У 1949 р. суд Польської народної республіки осудив його на 8 років ув’язнення за публікації у часи війни, а його твори були заборонені цензурою. На волю Шклярський вийшов за амністією в 1953 р. Після виходу з в’язниці в 1954–1977 рр. був редактором катовицького видавництва «Śląsk».

1957 р. з’явилася перша книжка про Томека Вільмовського. «Томек у країні кенгуру» започаткувала цикл із дев’яти книг, які були надзвичайно популярними і серед молоді, і серед дорослих. Досить сказати, що ці книги були видані мільйонними тиражами у всьому світі.

Мандрівки Томека та його друзів провадять молодь в екзотичний світ далеких країв і показують життя їхніх мешканців. Вони вчили також таких цінностей, як шляхетність, відвага і честь. «Треба любити всіх людей. Розуміти їх. Тільки тоді, коли ми самі приязно будемо ставитися до інших, ми зможемо зберегти власний хребет. І це для мене найважливіше: щоби людина завжди була собою, за будь-яких обставин», – пояснював письменник.

Альфред Шклярський помер у 1992 р. під час роботи над останнім томом циклу. Твір під назвою «Томек у гробницях фараонів» закінчив священик Адам Зельга на підставі нотаток письменника.

Джерело: polskieradio.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.