Польща та Україна
Більше половини дітей українських біженців у Польщі не відвідують школи

Через 500 днів після того, як біженці почали втікати від війни в Україні, більше половини українських дітей у Польщі досі перебувають поза польською системою освіти.

Про це повідомили вчора, 10 липня, ЮНІСЕФ та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

ЮНІСЕФ та УВКБ ООН закликають біженців зареєструвати своїх дітей у польській системі освіти, оскільки стаціонарне навчання в безпечному місці з однолітками та вчителями є не лише важливим для їхньої освіти, але й вирішальним для їхньої соціалізації, психічного здоров’я та доброго самопочуття.

Агенції ООН високо оцінили польську систему освіти, зокрема Міністерство освіти і науки, органи місцевого самоврядування, директорів, учителів та учнів, за прийняття біженців у свої школи. У Польщі біженці з України становлять 4 % усіх зареєстрованих учнів. У понад 85 тис. класів є принаймні один учень-біженець.

«Школи стають чимось більшим, ніж просто місцем навчання, особливо під час війни. Вони дають дітям, які вже пережили втрати, переселення та насильство, відчуття буденності та безпеки, шанси знайти друзів, отримати підтримку вчителів, а також можливість інтегруватися в нове оточення», – наголосив координатор представництва ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців у Польщі Рашед Мустафа Сарвар.

«Зразкова реакція Польщі на хвилю українських біженців забезпечила тим, хто був змушений тікати, захист, доступ до медичного обслуговування, роботи, а також безплатної освіти», – додав представник УВКБ ООН у Польщі Кевін Дж. Аллен.

173 тис. дітей, тобто майже половина українських дітей-біженців, сьогодні зареєстровані в польській системі освіти, включаючи початкову та середню школи. Приблизно кожен п’ятий (22 %) український старшокласник наприкінці минулого навчального року відвідував польську школу.

Діти-біженці, які не навчаються в польських школах, імовірно, намагаються продовжити дистанційне навчання, використовуючи українську програму або інші платформи дистанційного навчання. Хоча ці методи дають короткострокові ефекти, вони не підтримують соціальний розвиток і часто не дають позитивних освітніх результатів у довгостроковій перспективі. Діти в Україні вже втратили роки стаціонарного навчання через пандемію COVID-19.

Хоч точні дані відсутні, за оцінками, приблизно 30 % дітей з України, які навчаються в системі польської освіти, також навчаються дистанційно. Для цих дітей це може бути виснажливим. Частина дітей українських біженців навчаються неформально, відвідують українські школи або зовсім кинули навчання.

джерело:
Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
Якщо уряд не перейде від порожньої риторики до конкретних дій, серпневий протест стане лише початком глибокої кризи.