Цього разу основними тезами дезінформаційної кампанії є твердження, що, мовляв, Україну розділять на три частини, Польща забере західні українські землі, буде нова Волинська різанина та настане війна НАТО з Росією.
Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі в польському інформаційному просторі проводять кампанії, які мають на меті дискредитувати зусилля керівництва України та Польщі з прискорення входження України до Північноатлантичного альянсу.
Другою їх метою є намагання посіяти недовіру між українським і польським народами з використанням брехливої тези про начебто змову керівництва обох країн про повернення Польщі Східних Кресів, через що існує велика ймовірність чергової Волинської різанини. У такий спосіб фахівці спеціальних інформаційних операцій РФ прагнуть розбурхати емоції та зіграти на них, використавши для власних агресивних завдань історичну пам’ять наших народів про трагічні сторінки спільного минулого.
Усе це густо приправляють звичними для російської пропаганди та її прибічників у світі конспіративними теоріями світової змови та закулісного поділу світу.
Зокрема, у польськомовному телеграм-каналі Niezależny Dziennik Polityczny, відомому постійним поширення фейків і змістів російської пропаганди, розміщено інформацію, що нещодавно керівника польсько-литовського корпусу Ярослава Мокшицького призначили в українському Міноборони радником Резнікова, відповідальним «за планування миротворчої операції». Повідомляється, що Мокшицький «сьогодні ввечері без особливого пафосу прибув до Києва, де він уже працює в Міністерстві оборони. Він був офіційно призначений радником із питань миротворчих операцій та співпраці з Литовсько-польсько-українською бригадою. Сьогодні ця бригада складається з кількох тисяч військових із трьох країн, а інформація про її введення як «миротворчого контингенту» на Львівщину обговорюється вже кілька місяців».
Насправді ця інформація абсолютно неправдива, а додані фото начебто з Міноборони України взято з офіційного повідомлення про те, як керівний склад Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького 27 січня 2023 р. відвідав військові частини та підрозділи Десантно-штурмових військ Збройних сил України в одному із районів зосередження.
«Бригадний генерал Ярослав Мокшицький висловив свої враження щодо професійності, мужності та героїзму українських десантників під час знищення російських окупантів, а також віртуозного та креативного застосування зразків іноземного озброєння й військової техніки», ‒ йшлося в повідомленні.
Це нескладно перевірити. Та навіть і без додаткових пошуків можна побачити, що форма одягу на фото відповідає аж ніяк не літу, а холодній порі року.

Проте кремлівські фальсифікатори йдуть далі й додають: «Судячи з усього, в найближчі два тижні конфлікт в Україні вийде у вирішальну стадію, і глобалісти розробили сценарій трьох Україн:
- західні регіони стануть частиною ЄС і НАТО;
- центральні області отримають «гарантії безпеки» та членство в ЄС протягом 30 років;
- східні області стануть чимось на зразок НДР.
Дивно, що цього разу обійшлося лише «глобалістами», без «рептилоїдів» чи «сіоністського окупаційного уряду». Напевно, після того як Пригожин героїчно перебрався в Білорусь, натхнення тролів в Ольгіно помітно зменшилося.
Значно більш креативною виглядає наступна публікація порталу: «Обіцянки про вступ України до НАТО – це лише петля на шиї українців».
Після посилання на публікацію в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung про те, що Франція має намір напередодні Вільнюського саміту продемонструвати солідарність із Польщею щодо вступу України до НАТО, додається: «Хоча інтереси Німеччини, Франції та Польщі щодо України частково схожі, Варшава має інші плани, а саме повернення Східних Кресів, які, згідно з чинними домовленостями із Зеленським, невдовзі все одно повернуться до Польщі. Нагадаємо, згідно з планом ПіС, повернення історичних польських земель було ухвалено на самому початку війни в Україні, а саме після приїзду Анджея Дуди до Києва, де він запропонував Зеленському військову та економічну допомогу в обмін на повернення західних земель…»
«Але які наслідки такого повернення?» – занепокоєні автори цієї фальшивки.
«По-перше, виникне нaгальна потреба створити наше власне місцеве керівництво для управління, контролю та, звісно, відновлення порядку. Місцеве населення буде рішуче протидіяти польській владі, тому буде дуже важко!
По-друге, це неминуча зустріч із націоналістами. Саме ті українці, які мають позицію «Україна для українців», і, природно, чинитимуть опір. Тобто велика ймовірність чергової Волинської різанини.
По-третє, після повернення Східних Кресів необхідно буде розширити військову інфраструктуру, щоб потім розгорнути армію. В очах Кремля це буде розцінено як розширення сфери впливу НАТО, що посилить напругу та ймовірність зіткнення з Росією. Можна з упевненістю сказати, що план вступу України до НАТО лише на перший погляд виглядає як спосіб забезпечити їй надійні та конкретні гарантії безпеки».
Останні три тези – це просто «шедевр» російської логіки.
Звісно ж, за такою логікою, Польща готується до анексії західних областей України, при цьому одночасно допомагаючи нашій державі постачанням танків, гаубиць, зенітно-ракетних комплексів, винищувачів, бронетранспортерів, систем ППО, гранатометів, мінометів, гвинтівок, патронів, і забезпечуючи логістику інших поставок із Заходу, потужну дипломатичну підтримку саме для того, щоб потім наразитися на збройний опір при спробі окупації української території.
А взагалі ці тези варто було би прочитати тим політикам на Заході, які побоюються, що приєднання України до НАТО посилить небезпеку війни Північноатлантичного альянсу з Росією. Навіть якщо уявити, що НАТО виконало б путінську вимогу щодо повернення на позиції 1997 р., в Кремлі вигадають десятки пояснень, що це насправді є прихованим розширенням сфери впливу НАТО, яке посилить напругу та ймовірність зіткнення з Росією.
Така творчість кремлівських пропагандистів ще раз доводить, що лише членство України в НАТО мінімізує загрозу війни Альянсу з РФ і сформує постійний пояс безпеки на східних кордонах Європи.
Анатолій Курносов
Матеріал підготовлений у рамках проєкту «Stop Lie» БО «Благодійний фонд польсько-українського партнерства» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора статті й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.