Міністерство освіти і науки РП не проводить моніторинг кількості дітей, які прибули до Польщі з України після 24 лютого 2022 р. та не зараховані до польських навчальних закладів.

Однак це не єдина проблема, пов’язана з освітою біженців.

У ситуації, коли польські школи відвідують приблизно 190 тис. українських учнів, польська система освіти зіткнулася з величезним викликом.

Учні з України стоять перед вибором: або навчатися у школі в Польщі (дуже часто не знаючи польської мови), або продовжувати дистанційне навчання в Україні, що в багатьох випадках дуже складно через воєнний стан у країні.

Батьки або опікуни учня зобов’язані подати заяву до польської гміни, в якій вони перебувають, про те, що учень продовжує навчання в українській системі освіти. Проте практика доводить, що не всі виконують цей обов’язок.

«Міністерство освіти і науки РП не проводить моніторинг кількості дітей та молоді, які прибули до Польщі з України після 24 лютого 2022 р. та не навчаються в польських навчальних закладах. Міністерство не збирає інформацію про те, скільки біженців шкільного віку з України, які проживають у Польщі, навчаються дистанційно в українській системі освіти», ‒ повідомила організація Amnesty International.

«Це означає, що ми точно не знаємо, скільки учнів з України зараз перебувають поза будь-якою системою освіти. Це приблизно 200 тис. дітей, які, можливо, навчаються в Україні або взагалі ніде не навчаються», ‒ прокоментувала представниця Amnesty International Анна Мікульська.

Організація стверджує, що польським школам не вистачає підручників для учнів українською або польською та українською мовами.

«У багатьох школах немає спеціальних асистентів учителів чи відповідної інфраструктури для прийому нових учнів, хоча вони і мають право відвідувати ці школи. Вчителі самостійно шукають вихід із ситуації, в якій опинилися. Багато з них заявляють, що почуваються покинутими напризволяще з цими проблемами», ‒ заявили в Amnesty International.

У цій складній ситуації школярі з України повинні були цього навчального року складати екзамени після закінчення польського восьмого класу – інакше їх не перевели б до наступних класів.

Щоправда, українські учні отримали більше часу на складання іспиту з польської мови (210 хв. замість стандартних 120). Попри це, лише після кількох місяців або тижнів у новій школі це було пов’язано із сильним стресом і поганими результатами іспитів. А від цих результатів залежало, до якої середньої школи вони зможуть вступити. Крім того, варто пам’ятати, що такий іспит є додатковим тягарем для дітей, які пережили воєнну травму.

Як нагадує Amnesty International, міжнародне право зобов’язує польський уряд піклуватися про дітей-біженців. Це виникає, зокрема, із положень Конвенції про права дитини. Польща зобов’язана вжити всіх заходів для реалізації права на освіту.