Польща
Понад 80 % поляків підтримують вступ України до ЄС і НАТО

Згідно з результатами опитування, понад 30 % поляків вважає, що Україні доведеться відмовитися від частини своєї території, а на думку 56 % респондентів, потрібно продовжувати боротьбу та не йти на поступки Росії.

76 % поляків вважають, що війна в Україні загрожує їхній безпеці, а 17 % дотримуються протилежної думки. На думку 83 % респондентів, Польща повинна приймати українських біженців лише із територій, охоплених збройним конфліктом, а на думку 11 % опитаних, Польща не повинна цього робити. Такими є результати найновішого опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS.

У березневому опитуванні «Поляки про війну в Україні» CBOS запитав про відчуття загрози через війну в Україні, прогнози щодо її розвитку, ставлення до українських біженців і до членства України в ЄС та НАТО.

Згідно з опитуванням, 76 % поляків вважають, що війна в Україні загрожує їхній безпеці (це на 3 % більше, ніж у лютневому опитуванні). Протилежної думки ‒ 17 % респондентів (це менше на 6 % порівняно із лютим).

Також респондентів запитали, чи охопить, на їхню думку, війна в Україні інші країни. На думку 41 % респондентів, війна не пошириться на інші країни. А на думку 28 % учасників опитування, конфлікт загостриться і війна охопить інші країни.

CBOS запитав, чим закінчиться війна. 32 % опитаних вважають, що Україні доведеться відмовитися від частини своєї території (це на 5 % менше порівняно з опитуванням, проведеним у лютому 2023 р.). 23 % переконані, що Росія залишить ті території України, які вона окупувала з лютого минулого року. 14 % респондентів вважають, що Росія залишить також захоплені у 2014 р. території України. Натомість 4 % респондентів вважають, що Росія захопить усю Україну. 28 % опитаних не мали власної думки з цього приводу.

На думку 56 % респондентів, Україні потрібно продовжувати боротьбу та не йти на поступки Росії (це на 8 % менше порівняно з опитуванням у листопаді 2022 р.). 30 % опитаних вважають, що головною метою має бути припинення війни та відновлення миру, навіть якщо Україні доведеться відмовитися від частини своєї території або частини незалежності.

В анкеті було й таке питання: «Як ви вважаєте, чи повинна Україна стати членом Європейського Союзу в майбутньому?» «Так, якомога швидше» відповіли 49 % респондентів (це на 3 % менше порівняно з липнем 2022 р.). «Так, але не варто поспішати», ‒ відповіли 34 % респондентів (на 2 % менше). 6 % респондентів відповіли: «Ні, вона не повинна бути членом ЄС».

На запитання, чи має Україна стати членом НАТО в майбутньому, 53 % відповіли, що «так, якнайшвидше» (на 5 % менше порівняно з березнем 2022 р.), 31 % відповів «так, але поспішати не варто». На думку 5 % опитаних, Україна не повинна бути членом НАТО.

Поляків теж запитали, чи варто Польщі приймати українських біженців із територій, охоплених конфліктом. 83 % відповіли ствердно (це на 2 % більше порівняно з лютневим опитуванням). CBOS зазначив, що цей відсоток залишається відносно стабільним із червня 2022 р. на рівні приблизно 80 %.

З іншого боку, на думку 11 % респондентів, Польща не повинна приймати українських біженців (цей показник став нижчим на 3 %).

Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
За даними дослідження, проведеного платформою PayPo, поляки підходять до великодніх витрат обережно.
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.
Президент Дональд Трамп заявив у дописі в мережі, що Сполучені Штати не потребують підтримки НАТО в кампанії проти Ірану.
Поляки назвали продукти, які вони мають намір шукати цього року в рекламних буклетах перед Великоднем. Виявилося, що лідером стали зовсім не яйця.
За словами очільника польської дипломатії Радослава Сікорського, Будапешт має або шукати альтернативні шляхи постачання нафти, або домовлятися з Києвом.
У новому опитуванні поляків запитали, хто винен у вибуху війни на Близькому Сході.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
Прямо під носом у росіян з’явилися нові війська НАТО. У Норвегії розпочалися військові маневри під кодовою назвою Cold Response 2026.