Російське головування запланувало вчора, 10 квітня, провести відкриті дебати в Раді Безпеки щодо загроз миру через постачання зброї. Очевидно, йдеться про поставки зброї з Польщі в Україну.

Посол Польщі в ООН Кшиштоф Щерський випередив росіян і взяв участь у дебатах. 10 квітня він говорив про Катинь і Смоленську трагедію.

Посол зазначив, що Польща повністю дотримується всіх режимів контролю над озброєннями та заходів прозорості, спрямованих на зменшення ризику збройних конфліктів.

«Ми справді віддані міжнародному співробітництву в цій сфері, про що свідчать численні ініціативи, запроваджені нашою країною протягом багатьох років. У світлі останніх подій ми вважаємо, що для міжнародної спільноти особливо важливо взятися за боротьбу з незаконними потоками зброї терористичним організаціям і приватним групам найманців, які діють у деяких країнах. Їхні дії завдають надзвичайної шкоди миру в цілому світі», ‒ заявив під час дебатів у Раді Безпеки посол Польщі в ООН Кшиштоф Щерський.

Водночас політик нагадав положення міжнародної угоди про заснування ООН (її іноді називають конституцією ООН).

«Спираючись на ст. 51 Статуту ООН, ми абсолютно впевнені, що країна, на яку напав її сусід, має невід’ємне право на самооборону, включаючи застосування військової сили. Допомагати такій країні не лише допустимо, але й юридично виправдано та морально правильно. Прикладом може бути Україна, яка веде справедливу війну, захищаючись від жорстокої агресії з боку Росії. Ми підтримуємо постраждалих від цієї агресії, надаючи гуманітарну, фінансову та військову допомогу. І ми продовжуватимемо це робити, доки справедливий мир не буде відновлено, міжнародне право поважатиметься, а винних не буде притягнуто до відповідальності. Польща пишається тим, що є частиною глобальної «колективної самооборони» від вояччини, що топчеться по основних принципах Статуту ООН», – наголосив Кшиштоф Щерський.

Посол пояснив мотиви своїх слів: «Польща послідовно наголошує своєю зовнішньою політикою на необхідності збереження миру та зміцнення безпеки в нашому регіоні».

«Ми хочемо, щоб наш регіон був вільний від будь-якого панування, утисків і зовнішніх загроз. Ми хочемо, щоб він був стабільним і захищеним від трагедії війни», ‒ наголосив дипломат.

Він додав, що поляки так рішуче налаштовані, бо «польська історія позначена численними прикладами жорстокості воєн, зокрема тих, які прийшли з Росії».

«Щороку в перших числах квітня ми вшановуємо одну з найтрагічніших подій новітньої історії Польщі ‒ Катинський розстріл. У 1940 р. за таємним наказом Сталіна НКВС здійснив серію масових страт майже 22 тис. польських офіцерів та інтелігенції. Це сталося лише через кілька місяців після того, як сталінська Червона армія приєдналася до гітлерівського Вермахту під час військового вторгнення до Польщі, що фактично розпочало Другу світову війну. Польських військовополонених зі зв’язаними руками розстрілювали в потилицю, а потім кидали в ями безіменних братських могил. Один за одним, 22 тис. разів. Тож не дивуйтеся, що картина минулорічних подій у Бучі та Ірпіні оживила ці жахливі спогади з нашого власного минулого», – сказав Кшиштоф Щерський.

Він підкреслив, що саме з надією, що ця трагічна історія ніколи не повториться, покійний президент Республіки Польща Лех Качинський стояв перед вічем у Тбілісі, на порозі чергового російського вторгнення до свого сусіда 2008 р. 

Він процитував пророчі слова, сказані тоді президентом Качинським: «Росія вірить, що повертаються колишні часи імперії, яка розвалилася майже 20 років тому, і що вона знову буде панувати в цьому регіоні. Ні, не буде!».

«Місія президента Качинського із захисту суверенітету країн нашого регіону тривала до останнього дня його президентства, яке жорстоко обірвала трагічна авіакатастрофа саме цього дня 13 років тому. Трагічний символізм цієї події посилюється тим фактом, що президент Лех Качинський разом із дружиною, першою леді Польщі Марією Качинською та цілою офіційною делегацією прямував на відзначення 70-ї річниці Катинського розстрілу. Усі вони загинули під Смоленськом, у Росії», ‒ підкреслив польський дипломат.

Він додав, що розслідування цієї жахливої ​​трагедії, в якій загинули 96 людей, досі не завершилося, оскільки Росія вперто не допускає польських слідчих до деяких ключових доказів у справі, а саме – до уламків літака та бортових самописців.

«Окрім того, Росія забороняє доступ до деяких ключових свідків. Що такого приховується за цією катастрофою, що Росія відмовляється оприлюднити ці ключові докази?» ‒ запитав посол.

Кшиштоф Щерський звернувся до членів Ради Безпеки із закликом: «З огляду на всі вищезазначені причини, я закликаю Росію надати відсутні докази, повернути уламки літака, які належать Польщі, відповідно до положень міжнародного права, та повністю співпрацювати з польськими слідчими для з’ясування всіх обставини катастрофи, яка була такою характерною для трагічної історії нашого регіону».