Польща
Деякі польські школи мають проблеми з українськими учнями

Відповідно до законодавчих положень, із наступного навчального року українські діти, які постраждали внаслідок війни, не повинні перебувати в польських школах.

Дія нормативних положень щодо їхнього навчання в польській системі освіти закінчується 31 серпня 2023 р. Однак уже зараз школи планують, як працюватимуть із 1 вересня.

Відсутність нормативних актів, які визначали би функціонування учнів з України в польських школах, а також спосіб фінансування їхньої освіти у 2023‒2024 навчальному році, особливо турбує тих директорів, які вбачають необхідність продовжувати відкривати чергові підготовчі відділення для учнів з України. Бо, крім бажання підтримати цих дітей, є ще й дуже приземлені справи – фінанси. А для функціонування такої форми навчання потрібні додаткові кошти, пов’язані з працевлаштуванням викладачів та інших педагогічних працівників.

Саме зараз у школах розробляють навчально-організаційні плани на наступний навчальний рік, які залежать від коштів, виділених на функціонування закладу освіти.

Робити плани, не знаючи, скільки учнів з України навчатимуться в Польщі, непросто. Також невідомо, скільки часу триватиме війна в Україні. Тому плани на наступний рік без певності, як фінансуватимуть навчання українських учнів, – складне завдання. 

Школи не мають багато часу, щоб розробити навчально-організаційні плани. Згідно з розпорядженням міністра національної освіти від 28 лютого 2019 р., готовий план має бути надісланий профспілковим організаціям для погодження вже зараз (щоб вони могли погодити його до 19 квітня), а потім на затвердження керівного органу (до 21 квітня). Саме через це впевненість щодо фінансування навчання українських дітей у польських школах є дуже важливою.

«Міністр повинен сказати, що нам робити з українськими учнями з нового навчального року. Тому що ми зараз створюємо нові організаційні плани. Чи будуть ці діти в нас навчатися? Чи збільшувати кількість годин польської мови?» – зазначає директор початкової школи № 1 у Щирку Януш Макух.

У випадку зі школою, якою він керує, це важливо, тому що, як і цього року, тут має працювати підготовче відділення для учнів з України.

Директор припускає, що чинні положення продовжать, тому, мабуть, плануватиме функціонування підготовчого відділення для українських учнів, однак 100% впевненості немає.

Подібний підхід до справи має і директор школи № 1 у Мисленицях Яцек Слюсаж. Попри відсутність нормативних актів, які стосувалися би нового навчального року, він планує продовжувати роботу підготовчих відділень. 

«У повіті я залишився один на полі бою. Інші школи відмовилися від підготовчих відділень», – заявляє Яцек Слюсаж.

«У нас багато дітей з України, але ми не бачимо значних проблем у цьому питанні», – говорить директорка початкової школи № 330 у Варшаві Йоанна Скопінська.

На її думку, підготовчі відділення вже не такі потрібні, тому нині у Варшаві їх організовувати не планують. Її школа планує лише додаткові години польської мови для дітей-іноземців.

У початковій школі № 39 у місті Кельце, якою керує Дорота Бялек-Солтис, навчаються понад 80 дітей з України. Всі вони вчаться разом із польськими учнями, що, безперечно, полегшує їй планування наступного року.

«Я не знаю, що буде у вересні, але цього року в мене не було підготовчих відділень. Усі діти навчаються у звичайних класах. Українські учні матимуть додаткові уроки польської мови, але поки що я не запланувала ці уроки в навчальному плані школи», ‒ коментує Дорота Бялек-Солтис.

Здається, відсутність нормативних актів на наступний навчальний рік не створює великих проблем у деяких школах. Директори стверджують, що звикли до цього, тому виконують свою роботу, не оглядаючись на міністерство.

«І так усі положення з’являться в серпні, перед новим навчальним роком. Тому все одно доведеться все переробляти. Роки директорства навчили мене, що навчальні плани, які ми розробили у травні, нічого не означають», – резюмує одна зі шкільних директорок.

джерело:
Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
Якщо уряд не перейде від порожньої риторики до конкретних дій, серпневий протест стане лише початком глибокої кризи.