Польща
Більшості поляків подобається працювати з іноземцями

Понад половина зайнятих поляків мали на роботі контакти з іноземцями. 71 % з них позитивно оцінює цей досвід.

Після початку війни в Україні 32 % поляків, що мають роботу, зізналися, що почали побоюватися за своє робоче місце.

Результати опитування, проведеного порталом рracuj.pl, показують, що 56,5 % зайнятих поляків визнали, що на своєму професійному шляху вони мали нагоду співпрацювати з особами іншої національності. Серед цієї групи 47,5 % осіб виконували свої професійні обов'язки у співпраці з іноземцями безпосередньо в офісі компанії, а 9 % респондентів співпрацювали з ними віддалено.

Про роботу з іноземцями заявляють 65 % робітників фізичної праці та 56 % офісних працівників.

Результати опитування доводять, що поляки відкриті до співпраці з колегами з інших країн. Переважна більшість респондентів (71 %) позитивно оцінюють свій досвід роботи з іноземцями. Лише 8 % висловили протилежну думку. Причому 79 % респондентів підкреслили, що на роботі важлива кваліфікація працівника, а не його національність. Серед фахівців польського ринку праці спостерігається високий рівень розуміння та толерантності.

«Очевидно, що професійно активні люди вміють побачити цінність співпраці з представниками інших національностей. 71 % респондентів вказав, що це можливість отримати новий досвід. Натомість 75 % опитаних не вбачають проблем у роботі з людьми з-за кордону. Це свідчить про те, що як суспільство ми стали більш відкритими та зосередженими на розвитку та пізнанні інших поглядів. Звісно, ​робота з представниками інших країн створює свої виклики, з якими доводиться мати справу і роботодавцям, і їхнім командам. Однак на перший план виходить цінність цього досвіду. Знайомство з новою культурою та перспективами, безперечно, є чинником розвитку нашого ринку праці», – прокоментувала  директорка з персоналу компанії Grupa Pracuj Агнєшка Беняк.

На запитання про фактори, які ускладнюють співпрацю в інтернаціональній команді, опитані називали насамперед мовний бар’єр (54%) та культурні відмінності (35 %). Проте думки респондентів тут розділилися – 31 % зайнятих респондентів не вбачає жодних проблем у культурних відмінностях.

Попри те, що польський ринок праці протягом багатьох років стає все більш інтернаціональним, останні 12 місяців мали на нього безпрецедентний вплив.

Відомо, що в жовтні 2022 р. у Польщі залишалося 1,2‒1,5 млн українських біженців. Частина з них майже відразу почали шукати роботу. Однак значна частина все ще є безробітними через незнання мови або відсутність вакансій, які відповідали би їхнім професійним навичкам. Потрібно враховувати, що значну частину прибулих з України становлять жінки, часто з дітьми чи іншими членами сім’ї, які перебувають під їхньою опікою.

«Одним із найцікавіших аспектів у контексті думок поляків про українських працівників, які потрапляють на польський ринок праці, є (як це не парадоксально звучить) відсутність у багатьох респондентів власної думки щодо аналізованих факторів. Це може означати, що їхня позиція залишається нейтральною, а наплив біженців жодним чином не впливає на їхню ситуацію. Ймовірно, ця частина респондентів не мала нагоди працювати з біженцями», – прокоментувала Агнєшка Беняк.

Хоч наплив заробітчан з України викликає в деяких поляків побоювання щодо втрати робочого місця, думки з цього приводу розділилися майже порівну. У 32 % опитаних війна в Україні справді викликала побоювання щодо втрати роботи. Ця невпевненість частіше спостерігається серед працівників фізичної праці та жінок. Водночас подібна частка (36 %) респондентів заявляють, що не бояться за свою роботу.

Хоча 45 % респондентів вважають, що наплив робочої сили з України може мати негативний вплив на кількість вакансій, трохи менше респондентів (40 %) очікують, що їх міграція до Польщі матиме позитивний вплив на польську економіку. На такому ж рівні залишається кількість респондентів, які стверджують, що працівники з України повинні отримувати підтримку під час пошуків роботи в Польщі (39 %).

джерело:
Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Рівень безробіття суттєво зріс протягом останніх 12 місяців. В одному повіті його рівень перевищує 20 %. Причому там такий показник був і рік тому.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.