Світ
Греція вимагає від Німеччини виплати воєнних репарацій

У 2019 р. грецький уряд звернувся до Німеччини з проханням врегулювати питання відшкодування за збитки, заподіяні країні в обох світових війнах.

Парламентський експертний комітет оцінив збитки, завдані Греції Німеччиною під час Другої світової війни, у 289 млрд євро. Німецький уряд відхиляє ці вимоги.

«Греція пред’явила свої вимоги щодо військових репарацій і військової позики. Позиція Греції незмінна. Німеччина дала свою відповідь», ‒ заявила під час свого візиту до Берліна в січні цього року президентка Греції Катерина Сакелларопулу.

Президентка Греції зазначила, що порушила питання репарацій під час переговорів із президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром і канцлером Олафом Шольцем.

У 2019 р. уряд Греції звернувся до Німеччини з проханням провести переговори про репарації. Рішенню передували дебати в грецькому парламенті. Сума позовних вимог у постанові не була вказана. Однак експертна комісія, призначена парламентом, у 2015 р., оцінила їх у 289 млрд євро за збитки, завдані під час Другої світової війни, і у 9,2 млрд євро за збитки від Першої світової війни.

Сума, пов’язана з Другою світовою війною, включає 10,3 млрд євро за примусову позику в 1942 р., яку Греція надала німецькому центральному банку. Німеччина так і не повернула ці гроші, які, зокрема, були використані для фінансування «окупаційних витрат» і німецької кампанії в Північній Африці.

У 80-ту річницю агресії нацистської Німеччини та її союзників проти Греції та Югославії уряд в Афінах знову закликав Берлін до переговорів про репарації.

Уряд Німеччини стверджує, що питання репарацій для Греції було юридично та політично врегульовано за допомогою договору «два плюс чотири» 1990 р. між Західною Німеччиною, Східною Німеччиною та чотирма колишніми окупаційними державами: США, Радянським Союзом, Францією та Великою Британією. Договір проклав шлях до возз’єднання Німеччини, але прямої згадки про репарації там немає.

У 1960 р. влада тодішньої Західної Німеччини погодилася виплатити Греції 115 млн західнонімецьких марок як компенсацію грецьким жертвам німецької окупації.

Після закінчення Другої світової війни під час Паризької конференції в 1946 р. було погоджено, що Греція отримає частку від німецьких репарацій, призначених для всіх західних союзників. Таким чином Афіни отримали безготівкові активи на суму близько 2 млрд євро. У 1953 р. Греція стала учасником Лондонської угоди, укладеної із ФРН, яка передбачала зменшення розміру німецьких репарацій і відкладення обговорення питання про репарації до підписання остаточного мирного договору з Німеччиною. Зрештою такий договір так і не був підписаний, натомість було підписано так званий договір «два плюс чотири».

Німеччина напала на Грецію 6 квітня 1941 р. і разом з Італією та Болгарією окупувала країну до 1944 р. У цей час СС і Вермахт вчиняли численні масові вбивства. У війні загинули десятки тисяч мирних жителів Греції. Лише в Афінах понад 40 тис. греків померли від голоду. Промисловість Греції була знищена на 80 %.

Схожі публікації
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Майже у всій Німеччині сьогодні на світанку розпочався 48-годинний попереджувальний страйк у громадському транспорті.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Учора, 17 лютого, міністри транспорту Польщі, Німеччини та Франції підписали декларацію про співпрацю щодо розвитку залізничного транспорту.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Німецьке Міністерство внутрішніх справ повідомило, що до кінця січня цього року з країни виїхали близько 470 тис. українців.
Ще недавно це було важко уявити. Броварні, які створювали моду на крафтове пиво, сьогодні борються за виживання, а чергові культові бренди звертаються по захист від банкрутства.
Згідно з новими даними, Німеччина має найстарших працівників у всьому Європейському Союзі. У 2024 р. 24 % зайнятих мали від 55 до 64 років.
Сотні танків прямують до сусіда Польщі. Литва стане одним із найважливіших пунктів присутності Бундесверу за межами Німеччини.