Польща та Україна
Українці в Польщі у ціні

Витрати на працевлаштування українця дуже часто перевищують вартість працевлаштування поляка. Про це у передачі «Biznes dla Ludzi» говорив Цезарій Казмєрчак, голова Об’єднання підприємців та роботодавців. «Але фірми часто не мають виходу і змушені наймати сусідів зі сходу на роботи, яких не хочуть виконувати поляки», – додав він і анонсував, що невдовзі працівники з України можуть залишити Польщу, надаючи перевагу Франції чи Німеччині.

За різними оцінками, в Польщі працюють від 800 тис. до 1 млн громадян України. Кількість українців, які працюють легально, не перевищує 600 тис.

Надто багато бюрократії
Роботодавці, які хочуть найняти іноземців, формально повинні оформити їм дозвіл на роботу. Але є винятки. Фірми можуть найняти іноземців на основі зареєстрованої у центрі зайнятості заяви про намір працевлаштувати іноземця. Ця процедура, максимальний термін якої становить 6 місяців,  стосується виключно громадян 6 держав: Білорусі, Вірменії, Молдови, Грузії, Росії та України.

За словами Казмєрчака, роботодавець повинен пройти через «бюрократичні кола пекла», якщо хоче найняти українця. «Це нижче людської гідності. Ця система покликана принизити як роботодавця, який отримує заяву, так і працівника», – підкреслив він.

Казмєрчак уточнив, що йдеться про «заповнення абсурдних беззмістовних документів». «Мені соромно за польську державу. Уряд нічого не спрощує, хоча й обіцяє. Навпаки, стає складніше».

Витрати на працевлаштування
«Якщо роботодавець наймає українця і шукає його самостійно, оплата його праці складає 13 злотих брутто за годину (мінімальна ставка – ред.). Це стосується простих робіт. Це можуть собі дозволити окремі роботодавці, які шукають одного-двох працівників», – пояснив гість програми.

Ситуація зовсім інша, якщо потрібно найняти кільканадцять або кількадесят працівників – для будівництва чи роботи на заводах.

«Це відбувається через фірм-посередників, які займаються пошуком працівників. Тоді така ставка за годину роботи працівника з України становитиме від 18 до 23 злотих. Потрібно буде додати також маржу роботодавця та винагороду для посередника», – перераховував Казмєрчак.

«Дуже часто вартість роботи українця вища, ніж поляка», – відзначив він.

Невдовзі виїдуть?
Водночас він зазначив, що поляки не хочуть займатися роботою, яку виконують українці.

«Підприємці не мають виходу. Це часто проблема. Можливо, її вирішать німці та французи, які заберуть українців. Побачимо, що тоді станеться. Невдовзі українці зможуть їздити до Європейського Союзу без віз. Німці вже почали давати їм стипендії, а французи видають студентам п’ятирічні візи. Невдовзі ми махатимемо українцям хустинкою, стоячи на наших чудових автострадах», – сказав голова Об’єднання підприємців та роботодавців.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
За словами Анджея Доманського, серед держав-членів ЄС зростає бажання завдати Росії та її економіці ще більшого удару.
Цінова війна між Вашингтоном і Пекіном може означати збільшення витрат для деяких польських компаній.
17-й Європейський економічний конгрес у Катовіце розпочався в середу, 23 квітня, і завершиться сьогодні. Ключові теми, які там обговорюють експерти і політики, – безпека, економіка, зелена трансформація та розвиток нових технологій.
Компанії з Волл-стріт вчора втратили понад 3 трильйони доларів ринкової вартості. Це був найгірший день на біржі від часів пандемії Covid-19 у 2020 році.
Мита на товари з Євросоюзу анонсував американський президент Дональд Трамп, однак вони, за оцінкою фахівців, не повинні дуже негативно вплинути на польський ринок. Насамперед від цих мит постраждає машинобудівна і агропродовольча галузі польської економіки.