Польща та Україна
Німеччина надає Україні більше зброї, ніж Польща? Діаграма, що вводить в оману

Німецький інститут Kiel від початку гарячої фази російсько-української війни публікує діаграми, які ілюструють рівень допомоги інших держав Україні. Останні діаграми показують, що німецька допомога дуже зросла й перевершила допомогу від Польщі. Проте це далеко не так. Значно змінилася лише методологія, тобто технологія підрахунку.

Діаграми Kiel Institute for the World Economy (IfW Kiel), які ілюструють рівень допомоги Україні, дуже популярні в соцмережах.

Директор Центру східних студій (OSW) Войцех Кононьчук підкреслює, що від деякого моменту Інститут застосовує нову методологію і зараз на своїх діаграмах показує «не тільки надану допомогу, а й задекларовану».

«Як показують порівняння, зроблені IfW, Німеччина «надала і надасть» мілітарну допомогу на 2,34 млрд євро, натомість Польща реально надала допомогу на 1,82 морд євро. Проблема в тому, що ми не знаємо, скільки Німеччина надала фактично, а дані IfW про допомогу з Польщі вже довший час не змінюються», – підкреслив Кононьчук.

Експерт OSW нагадує, що Міністерство національної оборони РП заявило про 2 млрд євро станом на жовтень, при цьому Польща не завжди говорить про те, що надає. «Ми знаємо, що польські танки PT-91 Twardy в Україні перебувають щонайменше з липня, але у звітах IfW їх немає», – зазначив він.

Чергова проблема – це оцінка того, що є військовою допомогою. За словами Кононьчука, Німеччина до неї зараховує всю допомогу всім державним службам, тобто і прикордонникам, і рятувальникам, і поліції, а також додає до неї все передане спорядження, як-от генератори й автомобілі. Своєю чергою, Польща трактує це як гуманітарну допомогу і зараховує до іншої категорії, а не до військової.

А як виглядає ситуація, якщо говорити про ключову військову допомогу. На діаграмах Німеччина значно перегнала Польщу.

У дійсності найбільш потрібне важке озброєння й амуніція є маргінесом німецької допомоги, натомість у польській вони становлять основну частину.

Польща передала мінімум 260 танків, а Німеччина – 0. Уряд у Варшаві передав щонайменше 40 бойових машин, уряд у Берліні – 0. Поляки передали 20 установок залпового вогню, німці – п'ять.

Що цікаво, польська скромність стосується не лише військового спорядження, а й фінансової та гуманітарної допомоги.

Порівняння IfW вказує, що до 20 листопада 2022 р. гуманітарна допомога Польщі становить усього 0,18 млрд євро. «Реально вона набагато більша. У 2023 р. польська гуманітарна допомога становитиме щонайменше 1,85 млрд злотих», – повідомляє Кононьчук.

Також експерт наголосив: якщо порівнювати масштаби допомоги із ВВП конкретної країни, Польщу випереджають лише Естонія та Латвія.

джерело:
Схожі публікації
До пошукових робіт на Рівненщині долучаться науковці з Польщі та родичі загиблих, які передадуть ДНК для ідентифікації останків.
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Польський центр міжнародної допомоги разом із польською владою передали понад 560 електрогенераторів громадам у Київській та Вінницькій областях.
Місто та регіон продовжують жити: працюють магазини та установи, а волонтери та місцеві жителі намагаються підтримувати нормальне життя.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Вкрай важливо побудувати незалежний ланцюг поставок, який не буде перерваний у разі збройного конфлікту.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.