Рейтинг опублікував британський тижневик The Economist. Як зазначають його автори, порівняно із Західною Європою якість життя в містах Центрально-Східної Європи, включно з Варшавою, повертається до допандемічного рівня набагато повільніше.
Часопис нагадав про щорічний рейтинг найкращих міст світу для життя, який був опублікований у липні, але тепер він зосереджений лише на Європі. Автори звертають увагу, що різниця між містами Західної та Центрально-Східної Європи – досить суттєва і сягає 20‒30 балів.
Цього року Варшава отримала 73,6 бала зі 100 можливих і серед 38 європейських міст (включаючи Стамбул і Баку) опинилася ближче до кінця списку, ніж до його лідерів. Вона лише трохи випереджає Москву (71,4 бала), Санкт-Петербург (68,6 бала) і Софію (68,2 бала). Польська столиця поступилася Празі та Будапешту – єдиним двом містам в рейтингу з країн колишнього соціалістичного блоку, які набрали понад 80 балів. Натомість, єдиним містом, яке не було в соціалістичному блоці і не досягло позначки у 80 балів, стали Афіни.
Очолив рейтинг Відень. До речі, вже втретє за останні п’ять років (99,1 бала), випереджаючи Копенгаген (98 балів), Цюрих (96,3 бала), Женеву (95,9 бала) і Франкфурт-на-Майні (95,7 бала).
Рейтинг базується на оцінках в основних категоріях – стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. У Західній Європі, як зазначає The Economist, для більшості людей пандемія залишилася в минулому, а якість життя практично повернулася до колишнього рівня. Тим часом у східній частині континенту повернення до норми відбувається повільніше через проблеми у системах охорони здоров'я, які пандемія ще більш поглибила. У деяких містах на оцінку також негативно вплинули політичні та економічні чинники. Наприклад, репресії в Москві та Петербурзі, корупція в Баку та авторитаризм і інфляція в Стамбулі, який зайняв останнє місце у європейському рейтингу (57,7 бала).
