Польща
80 % дітей біженців у Познані не ходять до школи

У місті перебувають приблизно 6 тис. українських дітей, але лише 20 % з них навчаються в школах, зокрема дистанційно в українських навчальних закладах.

Однак більшість дітей, за словами президента Познані Яцека Яськов’яка, взагалі не мають доступу до шкільної освіти.

Таку інформацію озвучив познанський міський голова під час панелі «Як наплив біженців змінив польські міста», що проходила в рамках Економічного форуму в Карпачі. Зважаючи на цю ситуацію, на думку Яцека Яськов’яка, дуже важливо з’ясувати, чи зобов’язані діти з України відвідувати школу, і якщо так, то в якій країні: в Україні чи в Польщі.

Також виникла дискусія, хто з біженців найлегше адаптується в Польщі. За словами президента Познані, це люди з вищою освітою. Дещо іншої думки дотримується представник вроцлавського магістрату Томаш Ганчак. Він вважає, що важлива не освіта, а місцевий ринок праці в конкретному місці та кількість доступних вакансій.

«Там, де є бізнес, інвестиції та економічна діяльність, туди їдуть мігранти, – підкреслив Томаш Ганчак. – Більшість із них оселяються у Вроцлаві та усій Нижній Сілезії, що свідчить з одного боку про соціальну відкритість краю, а з другого – про його економічну перспективність».

Інший учасник дискусії, президент Ряшева Конрад Фійолек, заявив, що в його місті на 300 тис. жителів припадає 100 тис. біженців. «Ми стали і надалі будемо мостом між Сходом і Заходом, і це найважливіша зміна на рівні і міста, і всієї країни», ‒ підсумував він.

джерело:
Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
Якщо уряд не перейде від порожньої риторики до конкретних дій, серпневий протест стане лише початком глибокої кризи.