Коментуючи заперечення Туреччини проти планів приєднання цих країн, польський лідер наголосив, що переговори з цього приводу все ж тривають.

«Переговори ‒ це завжди «своєрідний торг», а Анкара має свої проблеми, які намагається вирішити», ‒ прокоментував польський президент.

«І Фінляндія, і Швеція потрібні Північноатлантичному альянсу. З нашого погляду це важливий крок, оскільки вступ цих країн до Альянсу став би своєрідним закриттям східного флангу НАТО», – сказав президент у середу в ефірі TVP.

Відповідаючи на запитання про позицію Туреччини щодо членства в НАТО Швеції та Фінляндії, він відповів, що «переговори тривають» і підкреслив, що потенційний вступ цих країн стане «значним подовженням кордону між Росією та НАТО». «Звісно, Путін не очікував, що його агресія проти України призведе до таких наслідків. Це його очевидна поразка», ‒ сказав Анджей Дуда.

Посли Швеції та Фінляндії 18 травня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі передали свої заявки на вступ до Альянсу Генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу. Водночас президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара не підтримуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Це може заблокувати входження до НАТО обох країн, оскільки для цього потрібна згода всіх 30 країн-членів Північноатлантичного альянсу.

Як повідомляє Associated Press, Ердоган сподівається, що в рамках переговорів про вступ цих двох країн до НАТО йому вдасться змусити країни-кандидати, США та їх союзників піти на поступки. Найважливішим очікуванням Анкари, за оцінками агентства, є зміна політики Гельсінкі та Стокгольма щодо Робітничої партії Курдистану та ополчення сирійських курдів, тобто Загонів народної оборони.

Загони народної оборони, яких підтримує Захід, становлять основу Сирійських демократичних сил, які відіграли вирішальну роль у розгромі Ісламської держави в Сирії. Однак Анкара вважає їх терористичною організацією через їхні зв’язки з сепаратистською та забороненою в Туреччині Робітничою партією Курдистану.

Ердоган також може сподіватися, що йому вдасться переконати США знову продати Туреччині винищувачі F-35. Вашингтон скасував ці плани після того, як Анкара, попри протести США, вирішила придбати російську систему протиракетної оборони С-400.