Польща та Україна
Анджей Дуда виступив у Верховній Раді України. Повний текст промови

22 травня президент Польщі виголосив промову до українських депутатів. Анджей Дуда став першим з іноземних лідерів, який особисто виступив у сесійній залі українського парламенту після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

Володимире!
Дорогі друзі!

Як мені тепер говорити, коли від зворушення перехоплює горло?

Дякую вам від щирого серця, Володимире.

Дякую від імені Жешува, його жителів, від імені Підкарпаття, всього польського пограниччя з Україною, жителів цього регіону, дякую від імені всіх поляків. Дякую за твої чудові слова. Від щирого серця дякую.

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.

Jeszcze Polska nie zginęła,
kiedy my żyjemy,
co nam obca przemoc wzięła,
szablą odbierzemy.

Шановний пане президенте, дорогий друже Володимире! Шановний пане голово! Шановні депутати! Шановні пані та панове, всі дорогі гості, які сюди прибули! Дорогі українські друзі!

Сьогодні я перебуваю у прекрасному, гордому Києві, у столиці вільної, незалежної, демократичної України, яка майже 90 днів чинить героїчний опір варварській агресії. Я був тут також 23 лютого, заледве за кілька годин до початку російського вторгнення. Я був тут, щоби підтримати Україну та її народ у надзвичайно складний час і запевнити, що Польща ніколи не покине Україну на самоті.

Я був тут також понад місяць тому з президентами балтійських країн: Литви, Латвії та Естонії. З перевіреними друзями вашої держави, щоби розмовляти про конкретну допомогу для вас.

Під час того візиту до Києва в першій половині квітня я був також у Бородянці та Ірпені. Я на власні очі побачив сліди злочину. Бачив безмір людського нещастя. Бачив страждання, бачив біль, бачив зруйновані будинки. Я бачив неймовірну трагедію вашого народу. Я знаю, які страхітливі злодіяння скоїли в Бучі та інших містах варварські загарбники.

Вони повинні за це відповісти перед міжнародними судами! Це необхідно, якщо світ дійсно прагне бути справедливим! Якщо світ має бути справді вільним світом!

Але попри величезні руйнування, попри страхітливі злочини, величезні страждання, яких щодня зазнає український народ, російські загарбники вас не зламали. Їм це не вдалося. І я глибоко вірю, що їм ніколи це не вдасться.

І я хочу сказати на повний голос: вільний світ має сьогодні обличчя України!

Як президент Республіки Польща я маю честь виступати перед вами, представниками українського народу, в українському парламенті, в місці, де б’ється серце вільної, незалежної, демократичної України. Це величезний привілей і відзнака для мене. Я трактую це як великий жест дружби стосовно Польщі та поляків і дякую вам за це від щирого серця. Дякую вам, друзі.

Вельмишановні депутати,
усі високоповажні гості,
але передусім, ви, Володимире,
шановний пане президенте,
пане голово!

Склався такий історичний момент, що Україна та Польща отримали сьогодні неймовірний політичний шанс як два близькоспоріднені народи однієї і тієї ж частини Європи.

Пане президенте, Володимире! Ти сам говорив, що разом нас понад 80 млн і що разом ми сильніші. Ми не маємо права змарнувати цей шанс.

Дорогі українські друзі!

Я хотів би, щоби ви знали, що ваші рідні – дружини, батьки, діти, внуки, ті мільйони людей, які були змушені виїхати з України, зокрема до Польщі, втікаючи від трагедії війни, не є в нашій державі біженцями. Вони – наші гості.

Запевняю вас, що коли ви так хоробро боретеся за незалежність своєї країни, вони перебувають у польських домівках у безпеці. І вони безпечно зможуть повернутися до своєї Батьківщини після того, як ви переможете російського окупанта. І я глибоко вірю, що саме так і буде.

Це своєрідний парадокс, що таке велике зло, яке заподіюють в Україні загарбники, визволило таке велике добро. Я вірю, що це добро, ці дружні відносини, які зав’язалися між мільйонами поляків і українців, призведуть до того, що ми будемо добрими сусідами вже назавжди. Це великий історичний шанс і великий історичний злам.

Пане президенте, Володимире!
Пане голово!
Верховна Радо!

Я стою перед достойною Верховною Радою України як Президент Польщі, щоби подякувати, підкреслюю: я стою, щоби подякувати. Дотепер дякували ви. Ви говорили, що Польща відкрила кордони для 3,5 млн українських біженців і стала домівкою для понад 2 млн із них. Це правда.

Ви кажете, що Польща дала Україні величезну кількість танків, БТРів, ракетних комплексів, зброї, боєприпасів, які коштують майже 2 млрд доларів, що ми весь час повторюємо, що Україна повинна мати підтримку вільного світу. Це правда.

Що Польща несе допомогу та не злякалася російських, московських погроз. Це теж правда. Ви кажете, що Польща відкрила свої кордони та дала українцям такі ж самі права, які мають поляки, і прийняла до шкіл ваших дітей. І це теж правда.

Але це не ми герої. Це ви є ними.

Я говорю про це з гордістю, бо Польща надала Україні підтримку, тому що ми у вас вірили та віримо. За багато місяців до початку війни я був переконаний, що Україна ефективно дасть відсіч Росії, що вона буде, як герой вірша великого Івана Франка, як «дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю».

Дякую вам сьогодні за те, що ви захищаєте Європу від нашестя варварства та нового російського імперіалізму; що ви показуєте тиранам їхнє місце; що довели, що дух вільного народу сильніший! Дякую вам за це від щирого серця. Ти, Україно, показала, що, як каже твій Гімн, ти козацького роду. Ви великі!

Я звертаюся до ваших воїнів – солдатів, які воюють у Збройних силах України, Національній гвардії, підрозділах територіальної оборони, до героїчних захисників Маріуполя, також тих, хто перебуває зараз у російському полоні, і до тих, хто по всій лінії фронту чинить запеклий опір загарбнику.

Ви – герої України. Водночас ви також герої Польщі, Європи та всього світу.

Дякуємо вам за це від щирого серця! Прийміть нашу глибоку пошану. Велику пошану! Від щирого серця дякую від імені польського народу, дякую за ваш опір, за вашу самопожертву, за вашу відвагу, за вашу любов до свободи та Батьківщини. Ця любов буде джерелом вашої перемоги. Ми глибоко віримо в це.

Шановні пані і панове!

Вороги багато разів намагалися нас посварити, направити один проти одного. Сьогодні вони також намагаються, лякають поляків українцями та українців – поляками, використовуючи для цього болісні теми з нашої взаємної минувшини, з нашої історії. Але їм це не вдасться! Надто добре ми пізнали ці методи. Ми знаємо, що напруженість у польсько-українських відносинах слугує тільки чужим інтересам. А нам, полякам і українцям, вони шкодять!

Наші обидва народи – це довгі віки історії. Історії прекрасної, але в багатьох моментах також дуже складної.

Ми зробили взаємно багато помилок, за які заплатили високу ціну.

Про це говорив в Україні, у Львові, Папа Йоан Павло II — великий глашатай миру і польсько-українського примирення. Я пригадую його пам’ятні слова: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що об’єднує, ніж те, що роз’єднує, щоби разом будувати майбутнє на основі взаємної пошани, братерської спільноти, братерської співпраці та справжньої солідарності». Так сказав Йоан Павло ІІ у Львові.

Сьогодні ми більше ніж будь-коли спільно реалізуємо цей заклик. І повинні його реалізувати надалі, спираючись на правду і взаємну повагу. Під час мого нещодавнього візиту до Ватикану я поклав на могилу Святого Йоана Павла II два вінки: біло-червоний і синьо-жовтий. І я молився разом із моєю дружиною, з нашими співпрацівниками, з поляками, які були тоді в базиліці Святого Петра, а також із присутніми там, на місці, українцями за вільну, незалежну, суверенну Україну, яка житиме у дружбі з вільною, суверенною і незалежною Польщею, за щастя та взаємну співпрацю наших держав і народів, за нас усіх, за ваші сім’ї, за мир і дружбу, за безпечне майбутнє.

Дорогі друзі!

Саме за безпечне майбутнє народ України героїчно бореться з російським загарбником уже три місяці. Багато держав, багато експертів, світові ЗМІ передбачали, що це буде швидка та переможна війна Росії, що Київ впаде впродовж трьох днів. Але вони дуже помилялися. Київ не впав ані за три дні, ані за 33, ані за 53, ані за 83 дня. І не впаде! Я не маю щодо цього жодних сумнівів.

А коли майже всі, – власне, тому що були переконані, що Київ впаде, – евакуювали звідси свої посольства, польський посол Бартош Ціхоцький залишився в Києві. Він був тут із вами під час обстрілів і під час атаки на Київ, і сьогодні він тут зі мною. Дякую, пане посол, за те, що ви гідно представляєте Республіку Польща тут, де це найбільш потрібно. Дякую від щирого серця!

Шановні пані та панове!

Виграна битва за Київ, виграна битва за Харків, героїчна оборона Маріуполя вже назавжди залишаться на сторінках історії. Цього ніхто не змінить! Україна показала всьому світові, що вона спроможна протистояти імперській Росії. І хоч ніхто в це не вірив, це сталося і продовжує відбуватися! Росія не реалізувала повністю ні однієї зі своїх стратегічних цілей. Вона зазнала величезних втрат і продовжує зазнавати їх увесь час. Це великий успіх української держави, це великий успіх Збройних сил України, це великий успіх української влади – це ваш великий успіх, успіх усього народу!

Західний світ об’єднався навколо України. Велика заслуга в цьому – Сполучених Штатів та лідерства з боку президента Джо Байдена. У часи реальної загрози підтвердилося, що міцне американське лідерство й надалі потрібно світові. Київ – це місце, де чітко видно, що нам потрібно більше Америки в Європі – і у військовому, і в економічному вимірах.

На жаль, у Європі останнім часом з’являлися і продовжують з’являтися тривожні голоси про те, щоб Україна скорилася вимогам Путіна. Я хочу ясно сказати: лише Україна має право вирішувати своє майбутнє.

Лише Україна має право вирішувати власну долю!

Світ, міжнародна спільнота мають вимагати від Росії закінчити агресію, повністю вийти з території України, перестати порушувати міжнародне право. Мови не може бути про жодні переговори і прийняття рішень за спиною України! Нічого про вас без вас! Абсолютно! Це залізний принцип! Його потрібно дотримуватися!

Сьогодні це не ви, це західний світ складає іспит на довіру, на те, чи його цінності дійсно щось значать. Якщо задля святого спокою, економічних інтересів або політичних амбіцій Україною пожертвують, хоча би сантиметром її території та клаптиком її суверенності, це стане величезним ударом не лише по українському народу, але й по всьому Заходу. Я не маю щодо цього жодних сумнівів.

Саме час і ваше майбутнє покажуть, продемонструють, чи фундамент західного світу, такі цінності, як демократія, права людини, солідарність, усього лиш чудово звучать, а у протистоянні з жорстокою дійсністю нічого не значать чи все ж дійсно щось значать. Ми не можемо допустити, щоби вони виявилися пустими словами. Це велика відповідальність Заходу перед Україною. Це велика відповідальність міжнародної спільноти перед вашим народом і вашою державою. Я не маю щодо цього жодних сумнівів.

Після Бучі, після Бородянки, після Маріуполя не може бути повернення до business as usual із Росією, шановні пані та панове президенти, прем’єр-міністри, шановні депутати усіх парламентів світу!

Не може бути повернення до business as usual. Чесний світ не може цього зробити та перейти до порядку денного – повз злочин, повз агресію, повз порушення основоположних принципів.

Дорогі друзі!

Польща давно попереджала Європу про імперські зазіхання Росії та Путіна. Про бажання відбудувати впливи Радянського Союзу, а може, й царської Росії. Про узалежнення від російських енергоносіїв. Ми говорили, що це по суті зброя, яка може бути використана проти Європи, проти народів. Ми говорили… На жаль, нас не послухали. Нашими застереженнями злегковажили. Нас звинувачували в русофобії.

Сьогодні світ потрохи погоджується, що ми мали рацію, але, повірте мені, це дуже гірка сатисфакція.

Про загрозу з боку Росії неодноразово говорив святої пам’яті президент Лех Качинський. Мій професор, мій учитель, мій президент і великий друг України. Я бачив зблизька, як він боровся за те, щоби прийняти Україну та Грузію в Північноатлантичний альянс.

Зараз минає 14 років від саміту в Бухаресті, на якому могли бути ухвалені ці історичні рішення, які дали б Україні план до членства в НАТО. Якби тоді послухали президента Леха Качинського, ймовірно, не було б агресії у 2014 р., не було би теперішньої війни, не дійшло би до величезних руйнувань, людських страждань. Історія склалася б інакше.

Деяких європейських лідерів мають мучити великі докори сумління. Тому так важливо сьогодні не повторювати тих самих фатальних помилок, які ведуть до стількох нещасть. Ніколи не можна до цього допустити.

Шановні пані та панове!
Дорогі друзі!

Польща підтримувала та підтримуватиме Україну. Я особисто не заспокоюся, поки Україна не стане членом Європейського Союзу в повному значенні цього слова. Це моє велике прагнення і мрія і як Президента Польщі, і просто як людини, щоб ми могли разом будувати спільне майбутнє. Адже це дуже важливо не лише для нас, а передусім для наступних поколінь, для наших дітей, для наших онуків, заради того, якою в наступні століття буде наша частина Європи, як тут зможуть жити люди. Я вірю, що вони будуть тут вільними, щасливими, самодостатніми, такими, які будуватимуть майбутнє, розвиватимуться, зможуть реалізувати свої амбіції. Я глибоко вірю в це.

Нагадаю, що саме Польща першою у світі визнала незалежність України у 1991 р. У 1992 р. наші перші президенти повністю незалежних тоді держав підписали Договір про добросусідство, дружні відносини і співпрацю. Але сьогодні, думаю, можна сміло сказати, що історичний момент наново формує наші відносини. Це факти, про які я говорив і яких, мабуть, ніхто не може заперечити.

Сьогодні настав час, на моє глибоке переконання, для нового польсько-українського договору про добросусідство, договору, який врахує все те, що ми разом побудували в наших відносинах хоча б в останні місяці.

Нинішня війна продемонструвала теж, якою недостатньою є мережа автомобільного, залізничного інфраструктурного сполучення між нашими державами. Час надолужити це відставання. Польсько-український кордон має об’єднувати, а не розділяти. Це повинно бути на цей момент нашою великою метою. Нехай одним із нерозривних знаків наших відносин буде швидкісна залізниця, яка сполучить Київ із Варшавою. Збудуємо її разом. І я вірю, що ми зможемо це зробити вже найближчими роками.

Як я хвилину тому запевняв, Польща буде активно підтримувати Україну на шляху до членства в Європейському Союзі, а поки що до статусу кандидата. З усіх сил, пане президенте! А також до членства в ЄС, як уже я казав, в повному значенні цього слова. Бо місце вільної та демократичної України – в об’єднаній Європі. Я це добре знаю, але передусім ви це добре знаєте. І я глибоко вірю, що саме таким буде в майбутньому рішення вашого суспільства, українського народу. Що саме таке рішення прийме український народ. Що саме таким буде його волевиявлення, коли надійде на це час.

Я вірю в те, що ми будемо спільно старатися якнайшвидше цей час наблизити. Особисто для мене теж дуже важливо, щоб Україна приєдналася до ініціативи Тримор’я, в яку входять держави нашого регіону, члени Європейського Союзу. З Україною ця ініціатива, можна впевнено сказати, буде значно сильнішою.

Ми хочемо підтримувати вашу енергетичну незалежність, а також взяти активну участь у відбудові вашої Батьківщини після війни.

Потрібні будуть спеціальні кошти, кошти на відбудову. Я про це говоритиму вже найближчими днями зі світовими лідерами під час саміту в Давосі.

Але пам’ятаймо, що Україна мусить бути відбудована насамперед за кошти агресора – такими є вимоги історичної справедливості.

За кошти Російської Федерації, яка напала на Україну, яка сьогодні руйнує в Україні будинки, яка нищить українську промисловість, яка відбирає український урожай, яка вбиває в Україні людей. Україна повинна відбудовуватися передусім за рахунок воєнних репарацій. На цю мету передусім потрібно виділити заморожені нині в західних банках російські валютні резерви, а вони величезні. Величезні!

Це Росія зруйнувала Україну і це Росія повинна за це заплатити. Я не маю щодо цього жодних сумнівів. І я вірю, що кожна порядна людина теж не має сумнівів. Абсолютно ясно, хто є агресором, а на кого напали і чию землю нищать.

Дорогі друзі!

Під час наших розмов із Володимиром, із вашим президентом, ми часто згадували польсько-українське Євро-2012. Хтось може посміятися чи обуритися, що я говорю про це нині тут, у Верховній Раді. Але пригадайте ті радісні дні. Пригадайте ту велику подію, ті величезні проєкти, які ми тоді реалізували. Ту радість, яку влило в наші суспільства те, що нам вдалося. І що ми разом реалізували великий проєкт.

Я глибоко вірю, мої дорогі, що нас чекає ще не один такий проєкт, що ми будемо ще спільно реалізовувати величезні європейські і світові проєкти – і спортивні, і інші.

Україна виграє війну, подолає труднощі й буде відбудована ще кращою, ніж до російської агресії. Я в цьому впевнений!

Хай живе вільна, суверенна, незалежна Україна!

Хай живе Польща!

джерело:
Схожі публікації
Після зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою в Брюсселі Єнс Столтенберг високо оцінив витрати Польщі на оборону, які складають 4 % ВВП.
Повідомляючи про зустріч Анджея Дуди та Дональда Туска з Джо Байденом, іноземна преса здебільшого звертала увагу на те, що політичні суперники об’єдналися в боротьбі за надання допомоги Україні.
Звернення Анджея Дуди з нагоди 25-річчя вступу Польщі до НАТО транслювали 11 березня в ефірі Польського телебачення.
Президент РП Анджей Дуда вважає, що збільшення військового потенціалу НАТО необхідне з огляду на імперську політику Росії.
Після переговорів із президентом Литви у Вільнюсі Анджей Дуда закликав Захід до рішучих кроків для надання допомоги Києву.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив у Давосі, що сьогодні російські ракети становлять загрозу не лише для України.
Президент Польщі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наголосив, що без підтримки Україна не зможе дати відсіч російському вторгненню.
Анджей Дуда та Володимир Зеленський обговорили ситуацію в Україні у зв’язку з російською агресією.
Посол Сполучених Штатів Марк Бжезінський звернувся до поляків з новорічними побажаннями.