НАТОскоп
Польща і країни Балтії вимагають збільшення військ НАТО на Східному фланзі

Серед країн-членів НАТО розпочалися дебати щодо збільшення чисельності військового контингенту у Східній Європі. Однак не всі є прихильниками таких змін.

Дискусія триває. Попереднє рішення має бути прийняте до кінця червня, коли лідери країн НАТО зустрінуться на саміті в Мадриді.

«Після вторгнення Росії в Україну серед членів НАТО з’являються розбіжності щодо збільшення військової присутності у Східній Європі, а також дискусії, чи послаблення активності Кремля на полі бою не означає, що він може суттєво загрожувати території Альянсу», ‒ повідомляє The Washington Post.

Як стверджує американська газета, дебати підкреслюють розбіжності в оцінці висновків майже тримісячної війни в Україні. Країни Балтії та Польща вимагають значного збільшення військової присутності на своїй території та надання нових засобів реагування, що може значно ускладнити вторгнення Росії.

Інші члени Альянсу, зокрема Франція та Італія, висловлюють скептицизм щодо того, чи російські збройні сили, які знесилюються, можуть становити найближчим часом загрозу території НАТО.

Вони побоюються, чи додаткове залучення сил НАТО на Сході завадить Альянсу боротися з іншими загрозами, включаючи боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією через Середземне море, які є більш актуальними темами для країн, далеких від Росії, але близьких до Північної Африки.

Попереднє рішення має бути прийняте до кінця червня, коли лідери НАТО зустрінуться на саміті в Мадриді. Очікується, що на цій зустрічі затвердять заявки Фінляндії та Швеції на членство за умови, що Туреччина відкличе свої застереження. Саме розширення значно збільшило би військовий потенціал НАТО у східній частині Альянсу.

«Не можна виключати пряму військову агресію Росії проти союзників із НАТО», – йдеться в конфіденційній спільній заяві Литви, Латвії та Естонії, яку цитує The Washington Post.

Проте західні країни обережно ставляться до нових зобов’язань у Східній Європі. «Завтра ми будемо змушені будувати мир. Давайте не забувати про це», ‒ сказав минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон, застерігаючи від кроків, які «зроблять неможливим співпрацю з Росією в майбутньому».

джерело:
Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.