Польща та Україна
Більше половини біженців у Польщі хочуть повернутися в Україну

Українці, хоча й бажають працювати в Польщі, заявляють, що повернуться на Батьківщину, як тільки там стане безпечно.

53 % українців, які втекли до Польщі після 24 лютого, можуть похвалитися вищою освітою. Ще 8 % біженців поки навчаються.

«Порівняно з дослідженнями мігрантів з України, які ми проводили в попередні роки, ми бачимо, що образ мігрантів дуже змінився. Це люди, які ніколи раніше не жили за кордоном, а часто навіть не виїздили з країни. Тепер вони втекли, бо їх змусили надзичайні обставини», – прокоментував один з авторів опитування.

Прикордонна служба РП повідомляє, що до Польщі вже прибули 2,7 млн біженців з України, з них 93 % ‒ це жінки, часто матері з дітьми. 37 % матерів прибули з однією дитиною, 18 % ‒ з двома і 6 % ‒ з трьома дітьми.

Більшість мігрантів прибули з північної та східної частини України: з Києва, Чернігова, Харкова, Маріуполя та Донецька. Вони обрали Польщу, тому що вона культурно їм близька (36 %), у них є друзі в Польщі (27 %), сім’я (24 %) і тому що це найбільша сусідня країна на заході (22 %). Біженці також врахували те, що поляки до них доброзичливі, мови схожі, у країні легко знайти роботу й багато українців уже тут живуть. 17 % респондентів зізналися, що приїхали сюди, бо не мали іншого виходу.

Місцем проживання українці обирають великі міста. 69 % заявили, що хочуть перебувати в містах із населенням понад 200 тис. мешканців. «Українки воліють жити у великих містах. Йдеться не лише про кращі можливості працевлаштування. Часто вони знають лише найбільші з них, як-от Варшава, Вроцлав чи Краків, і ніколи не чули про менші міста, тому бояться їхати в невідомість», – розповіла Анна Ковальчик, письменниця та волонтерка, яка допомагає біженцям акліматизуватися в польській дійсності.

«Чим довше триватиме війна, тим більша ймовірність, що ці люди залишаться в Польщі назавжди. Найшвидше таке рішення приймуть ті жінки, чиї чоловіки чи партнери ще до війни працювали в Польщі», ‒ прокоментував демограф із Лодзинського університету, професор Пьотр Шукальський. Експерт додав, що в Польщі може залишитися і значна частина тих, хто приїхав із міст, повністю зруйнованих російськими військами.

12 % біженців розглядають свій переїзд в інші країни. При цьому вони надають перевагу Німеччині, США та Великобританії.

Опитування показало, що 17 % біженців – це спеціалісти: юристи, архітектори, маркетологи. Медики становлять 6 % біженців. Ще 15 % – це вчителі та працівники освітньої галузі, які починають працевлаштовуватися в польських школах.

Однак значні проблеми біженці пов’язують із знанням польської мови. Комунікативно нею користуються лише 26 % респондентів (вдвічі більше людей знають англійську).

джерело:
Схожі публікації
Результати опитування свідчать, що соціальними мережами користуються 73 % поляків. Найактивнішою є молодь, а масштаби користування соцмережами відрізняються, зокрема, залежно від віку та політичних уподобань.
42 % поляків не помітили змін у своєму фінансовому становищі порівняно з минулим роком, а 24 % вважають, що воно покращилося.
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
Лише 12 % опитаних заявляють, що їхні заробітки дозволяють їм жити комфортно та без особливих проблем оплачувати великі витрати.
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі вчора, 24 серпня, відбулися заходи з нагоди 35-ї річниці незалежності України.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.