Уночі з 16 на 17 березня 1942 р. розпочалася ліквідація гетто у люблінському Підзамчі. За першим разом до табору смерті в Белжці з Умшлагплацу – залізничної рампи на вулиці Зимній – вивезли 1,4 тис. осіб. Через 75 років тим самим шляхом, яким до товарних вагонів гнали люблінських євреїв, пройшли молодь із люблінських шкіл, представники влади міста й інші жителі Любліна.
Трикілометрову Дорогу пам’яті промарковано 21 цементним кубом. На кожному із них – одна з літер єврейського алфавіту (їх 22, остання знаходиться на даху металевого контейнера на Умшлагплаці), а також інформація про маршрут або фрагмент спогадів свідка – Вєслави Майчак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПРАВЕДНИК 2017. ТРИ ОСОБИ ВШАНУЮТЬ ДЕРЕВЦЕМ У «САДУ ПРАВЕДНИКІВ»
30 МЛН ДОКУМЕНТІВ ПРО ЖЕРТВ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ. ПОВНИЙ СПИСОК В ІНТЕРНЕТІ
Перший куб розташовано на алеї Тисьонцлеця, з боку Замкового пагорбу, у місці, де колись стояла синагога Махаршала. Його легко помітити – у четвер шлях до нього позначали рядами в’язаних нарцисів. 500 квіток зробили учасниці тематичної групи, що зустрічаються у місцевому Центрі культури.
«Це була їхня ініціатива», – підкреслює Гжегож Єндрек з центру «Brama Grodzka Teatr NN».
Дорога пам’яті «Люблін. Пам’ять винищення» прямує алеєю Тисьонцлеця, вулицею Каліновщина, містом на Бистриці та вулицею Туристичною. Дорогою ми проходитимемо повз мурал на стіні каналу біля Замкових терас. Його розташування невипадкове.
«Тут з підземного тунелю випливає Чехувка. Вона вимиває забуті образи життя єврейського міста у часи перед гетто», – говорить Томаш Пєтрасєвіч, директор центру «Brama Grodzka Teatr NN».
Наступна зупинка – це початок вулиці Каліновщизна. Четвертий куб розташовано навпроти будинку, де у березні 1942 р. мешкала Вєслава Майчак.
Їй було 11 років, коли повз вікна її будинку євреїв гнали до вагонів. «До сьогодні я чую відлуння того характерного шарудіння черевиків по бруківці. І завжди пам’ятатиму число 11. Стільки трупів я нарахувала, коли вийшла», – згадує вона. І, розповідаючи, плаче: «Люди і події живуть так довго, як довго живе пам’ять про них. Тому пам’ятайте. Пам’ятайте!»
Черговий куб і черговий спогад. Біля костелу Святої Агнєшки.
«Постійно хтось тут лежав. І люди, і шмаття. Під костелом стогнала поранена єврейка. Це було жахливо», – чуємо запис спогадів Станіслава Собчика.
Тут, де раніше була колія (вулиця Зімна), сьогодні стоїть мистецька інсталяція «Не/пам’ять місця». На всій довжині муру зняли тиньк. Можна увійти лише до металевого контейнера, у стінах якого вирізано літери єврейського алфавіту. Крізь прорізи можна дивитися далі – на стіну, бетон, розкопану землю.
Протягом місяця з Умшлагплацу до Белжця вислали 28 тис. євреїв. 16 березня вважають початком операції «Reinhardt» – винищення євреїв у Генерал-губернаторстві. Штаб всієї операції перебував у Любліні. Тут 3 та 4 листопада 1943 р. вона закінчилася акцією «Erntefest» («Жнива»).
Дорогою пам’яті
18 та 19 березня маршрут Дорогою пам’яті «Люблін. Пам’ять винищення» для жителів Любліна організовує товариство «Studnia Pamięci». У суботу о 12.30 екскурсія на Умшлагплацу. У неділю о 10.00 – межами гетто (позначеними характерними тротуарними плитами із жовтою смужкою), а о 12.00 – екскурсія до Умшлагплацу. Зустріч на сходах біля замку. Вхід вільний.
Джерело: Dziennik Wschodni
