Польща
Україна стала головною темою засідання Ради нацбезпеки Польщі

Відкриваючи засідання, президент Анджей Дуда наголосив, що такої ситуації, як нині, не було в найближчому оточенні Польщі з 1989 р.

У Варшаві відбулося засідання Ради національної безпеки Польщі, яке скликав президент Анджей Дуда. В зустрічі взяли участь представники секретаріату президента, польського уряду, а також ключові політики парламентських фракцій.

Відкриваючи засідання, президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що головна мета розмов – визначення внутрішньої та міжнародної політики в ситуації загрози з боку Росії.

«На сьогодні немає військової загрози для Польщі, ‒ наголосив Анджей Дуда, ‒ але ми зіткнулися з ситуацією, якої не було з 1989 р. Немає сигналів, які вказували би на таку небезпеку. Натомість без сумніву, на наших очах змінюється ситуація так званої військової безпеки в нашій частині Європи, і це важлива тема для спільної розмови. Хочу усім присутнім подякувати за участь в цьому засіданні», ‒ сказав президент.

Як наголосив Анджей Дуда на пресконференції після засідання Ради національної безпеки Польщі, масштаб скупчення російських військ під українським кордоном є безпрецедентним.

«Для нас це дуже важливо. Польща належить до НАТО та ЄС, а також безпосередньо межує з Україною. Ми теж безпосередньо межуємо з Білоруссю. Безпека, суверенітет та свобода України, так само як суверенність, безпека та свобода Білорусі – це важливі, стратегічні для нас питання. Добре, що на польській політичній сцені панує глибоке переконання відповідальності за ці справи», ‒ додав Анджей Дуда.

Рада національної безпеки Польщі обговорила безпекову ситуацію в регіоні, а також загрозу військового вторгнення Росії в Україну. Президент Анджей Дуда поділився з учасниками засідання результатами останніх міжнародних консультацій, що стосувалися агресивної політики Росії.

Засідання Ради національної безпеки було закритим.

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Польща наступного року має отримати 400 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.